Карл Гефер | |
---|---|
нім. Karl Hoefer | |
Народився | 29 грудня 1862 Пщина, Ґміна Пщина, Пщинський повіт, Сілезьке воєводство[1] |
Помер | 12 травня 1939[1] Вюрцбург, Баварія, Німецький Райх[1] |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | військовослужбовець |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | СС |
Військове звання | Оберфюрер СС, Генерал-лейтенант |
Нагороди | |
Карл Гефер (нім. Karl Hoefer; 29 грудня 1862, Плесс — 12 травня 1939, Вюрцбург) — німецький воєначальник, генерал-майор Прусської армії, генерал-лейтенант рейхсверу, оберфюрер СС. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.
З 1883 року до Першої світової війни служив у різних сілезьких гарнізонах. Під час війни командував піхотним полком на Західному фронті. У 1915 році був серйозно поранений і втратив руку. Гефер командував 117-ю піхотною дивізією, дислокованою у Верхній Сілезії, офіційно називаною Прикордонною охороною. Учасник придушення Першого і Третього сілезького повстання після чого був звільнений у відставку. 20 квітня 1936 року вступив в СС (посвідчення № 276 338). Гофер був найстарішим членом СС.
21 травня 1941 року на честь Гефера була названа вулиця в Берліні (нім. Hoeferstraße). 11 вересня 1998 року вона була перейменована на вулицю фон дер Габленца (нім. Von-der-Gablentz-Straße).