Кароліна Едтштадлер

Кароліна Едтштадлер
Karoline Edtstadler
Народилася28 березня 1981(1981-03-28)[1][2] (43 роки)
Зальцбург, Австрія[1]
Країна Австрія
Діяльністьюрист, політик
Alma materЗальцбурзький університет (2004)[1] і Musisches Gymnasium Salzburgd (1999)[1]
Науковий ступіньMagister Jurisd[1]
Знання мовнімецька[3]
ЗакладФедеральний уряд Австрії і Європейський суд з прав людини
ПосадаSecretary of Stated[4][1][5], Депутат Європейського парламенту[6][1], Federal Minister for the EU and Constitution at the Federal Chancelleryd[7][1][8], Oberstaatsanwaltd[1] і member of an Austrian municipal councild[1]
ПартіяАвстрійська народна партія
Брати, сестриTheresa Edtstadlerd[9][10]

Кароліна Едтштадлер (нім. Karoline Edtstadler, 28 березня 1981 року, Зальцбург, Австрія) — австрійський юрист і політик, з 2020 року обіймає посаду міністра ЄС та конституції в австрійській канцелярії.

З 2017 року до 2019 року Едштадлер займала посаду державного секретаря в Міністерстві внутрішніх справ.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кароліна Едтштадлер народилася 28 березня 1981 року в родині колишнього директора парламенту провінції Зальцбурга Карла В. Едштадлера. Вона відвідувала початкову школу в Еліксхаузені навчалась в Зальцбургській гімназії образотворчих мистецтв. Кароліна вивчала право в Зальцбургському університеті і закінчила у 2004 році за спеціальністю «магістр». Потім стажувалась в окружному суді Мондзе та в обласному суді Зальцбурга. У 2006 році вона стала кандидатом на посаду судді у вищому регіональному суді Лінца, а в 2008 році — суддею в обласному суді Зальцбурга. У 2010 році Кароліна Едтштадлер винесла важкі вироки двом неповносправним братам, яких звинувачували у пораненні поліцейського під час демонстрації проти політики притулку міністра внутрішніх справ Марії Фектер. Вищий регіональний суд міста Лінц скасував вирок у суттєвих моментах, оскільки навіть прокурор вважав вироки занадто важкими. Президент обласного суду Ганс Ратхеб високо оцінив роботу Кароліни Едтштадлер в суді: «Вона була дуже цілеспрямована і досвідчена суддя» У жовтні 2011 року Еддстадлер працювала в Міністерстві юстиції. З 2014 року вона була особистим експертом у кабінеті міністра юстиції Вольфганга Брандштеттера, де брала участь у реформі кримінального кодексу та кримінального права, що стосується юних правопорушників. На початку 2015 року вона стала старшим прокурором Віденської корупційної прокуратури, і була призначена до Міністерства юстиції. З травня 2016 року була юридичним працівником Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Кароліна Едтштадлер з 2004 по 2006 рік працювала радником у Генндорфі-ам-Валлерсе для ÖVP. З 18 грудня 2017 року Едштадлер займає посаду державного секретаря в австрійському міністерстві внутрішніх справ, в уряді канцлера Себастьяна Курца. На європейських виборах 2019 року Едштадлер була другою у списку її партії після Отмара Караса. Як член Європейського парламенту вона працювала в Комітеті з питань громадянських свобод, правосуддя та внутрішніх справ та в Підкомітеті з прав людини. У рамках правоцентристської Європейської групи народних партій вона очолювала делегацію ÖVP. Міністром федеральної канцелярії з питань Європи з січня 2020 року є Кароліне Едтштадлер, яка раніше обіймала посаду державного секретаря від ÖVP в МВС. Юрист К. Едтштадлер — прихильниця жорсткого підходу в питаннях безпеки та міграції.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Кароліна Едтштадлер має сина і живе в Зальцбурзі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л Wer ist Wer
  2. ↑ Salzburgwiki
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ https://www.bundespraesident.at/aktuelles/detail/news/enthebung-betrauung-und-angelobung-der-scheidenden-bundesregierung/
  5. ↑ The fallout from Austria's 'Ibiza-gate' scandal // France24.com — 2019.
  6. ↑ https://www.diepresse.com/5748405/neue-heimat-fur-minister-neue-mandatare-neue-sprecher
  7. ↑ https://bundespraesident.at/aktuelles/detail/news/ernennung-und-angelobung-der-bundesregierung/
  8. ↑ Federal Ministers and State Secretaries - Federal Chancellery of Austria
  9. ↑ https://www.krone.at/1964531
  10. ↑ https://www.krone.at/1964627

Посилання

[ред. | ред. код]