Книжник Вадим Генріхович

Книжник Вадим Генріхович
рос. Вадим Генрихович Книжник
Народився20 лютого 1962(1962-02-20)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер25 грудня 1987(1987-12-25) (25 років) або 15 грудня 1987(1987-12-15)[1] (25 років)
Москва, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьфізик
Alma materФакультет загальної та прикладної фізики МФТІd
Науковий ступінькандидат фізико-математичних наук
ВчителіAlexander Markovich Polyakovd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Книжник.

Вадим Генріхович Книжник (20 лютого 1962, Київ — 25 грудня 1987, Москва) — радянський фізик-теоретик. Кандидат фізико-математичних наук (1986).

Біографія

[ред. | ред. код]

Син фізика та дитячого письменника Генріха Соломоновича Книжника (нар. 1935)[2] і Олени Григорівни Книжник (нар. 1937). Навчався в Московській спеціалізованій математичній середній школі № 2. Двічі ставав переможцем Всесоюзної олімпіади школярів із математики, один раз зайняв друге місце[3][4].

Закінчив Московський фізико-технічний інститут (1984)[5][6][2][7]. Навчався в аспірантурі в Інституті теоретичної фізики імені Л. Д. Ландау під керівництвом О. М. Полякова. Після захисту дисертації кандидата фізико-математичних наук за темою «Безкінечномірні групи симетрії та квантової теорії поля і теорії струн» в 1986 році був залишений молодшим науковим співробітником в інституті.

Першу наукову статтю опублікував у 1982 році, будучи студентом. Автор близько двох десятків наукових робіт[8] . Основні праці в області математичної фізики, квантової теорії поля, теорії струн . Отримав спектр аномальної розмірності моделі Весс-Зуміно-Новікова-Віттена з використанням алгебри Каца — Муді . У 1984 році спільно з О. Б. Замолодчиковим розробив систему рівнянь Книжника — Замолодчикова та теорію, що ґрунтується на них в загальній теорії поля. Спільно з О. А. Белавіним ввів теорему Белавіна — Книжника в області теорії струн. Переклав на російську мову монографію О. М. Полякова «Калібрувальні поля та струни» (1999).

Раптово помер 25 грудня 1987 року в московському метрополітені по дорозі на роботу в Інститут теоретичної фізики. Міжнародна конференція пам'яті Вадима Книжника пройшла в Парижі в 2013 році[9][10][11]. У 1990 році вийшов збірник наукових праць «Physics and Mathematics of Strings» пам'яті Вадима Книжника.

Дочка — Анна Вадимівна Книжник (нім. Anna Moeke-Knizhnik, нар. 1985), біохімік і молекулярний біолог (Майнц і Берлін, Німеччина), кандидат біологічних наук[12][13].

Література

[ред. | ред. код]
  • В. Г. Книжник. Многопетлевые амплитуды в теории квантовых струн и комплексная геометрия. Римановы поверхности как разветвлённые накрытия. Киев: ИТФ, 1987. — 29 с.
  • Physics and Mathematics of Strings: Memorial Volume for Vadim Knizhnik. Edited by L. Brink, D. Friedan, A. M. Polyakov. World Scientific Publishing Company, 1990. — 608 pp.
  • А. М. Поляков. Калибровочные поля и струны. Перевод с английского В. Г. Книжника под редакцией А. А. Белавина и М. Ю. Лашкевича. Редакция журнала «Регулярная и хаотическая динамика». — М.: ИТФ, 1995; Издательский дом «Удмуртский университет», 1999. — 300 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ а б Физик-теоретик Вадим Книжник. Архів оригіналу за 16 Вересня 2018. Процитовано 3 Жовтня 2019.
  3. ↑ Вадим Генрихович Книжник. Архів оригіналу за 3 Жовтня 2019. Процитовано 3 Жовтня 2019.
  4. ↑ В. Книжник «Построение алгебраических кривых с помощью шарнирных механизмов» («Квант», № 9, 1977). Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  5. ↑ Николай Александров «На пике пятого пункта». Архів оригіналу за 26 Жовтня 2020. Процитовано 3 Жовтня 2019.
  6. ↑ Вадим Книжник. Архів оригіналу за 7 Липня 2019. Процитовано 3 Жовтня 2019.
  7. ↑ Вадим Книжник, Сендеров, МФТИ 1978г. Архів оригіналу за 3 Жовтня 2019. Процитовано 3 Жовтня 2019.
  8. ↑ Publications of V. G. Knizhnik. Архів оригіналу за 3 Жовтня 2019. Процитовано 3 Жовтня 2019.
  9. ↑ Conférence à la mémoire de Vadim Knizhnik. Архів оригіналу за 3 Жовтня 2019. Процитовано 3 Жовтня 2019.
  10. ↑ Vadim Knizhnik Memorial Conference (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 Лютого 2018. Процитовано 3 Жовтня 2019.
  11. ↑ Анатолий Обжиров «Трагическая история талантливого физика». Архів оригіналу за 3 Жовтня 2019. Процитовано 3 Жовтня 2019.
  12. ↑ Тема диссертации — «Участие малой ГТфазы ARF6 в канцерогенезе» (2010).
  13. ↑ Publications of A. V. Knizhnik. Архів оригіналу за 23 Лютого 2018. Процитовано 3 Жовтня 2019.