Конституційно-монархічна партія

Конституційно-монархічна партія
Дата створення / заснування 16 березня 1882 і 13 березня 1882
Президент Генічіро Фукучі
Країна  Японська імперія
Політична ідеологія консерватизм
Розташування штаб-квартири Токіо
Наступник Сімпотоd
Час/дата припинення існування 1 вересня 1883 і 24 вересня 1883

Конституційно-монархічна партія (яп. 立憲帝政党, りっけんていせいとう, ріккен тейсей-то) — японська політична партія. Заснована 18 березня 1882 року. Очолювалася громадським діячем Фукуті Ґен'їтіро. Перебувала на позиціях консерватизму і монархізму. Підтримувала уряд і виступала проти руху за волю та народні права. Розпущена 24 вересня 1883 року через відсутність підтримки уряду і населення.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Конституційно-монархічна партія була сформована 18 березня 1882 року силами журналістів і громадських діячів за підтримки японського уряду. Її керівниками стали директор газети «Токійські дні»[1] Фукуті Ґен'їтіро, головний редактор тижневика «Вісник Мейдзі»[2] Маруяма Сакура та редактор «Східних новин»[3] Мідзуно Торадзіро.

Партія виступала з монархічних позицій. Вона визнавала Імператора Японії єдиним джерелом влади і носієм національного суверенітету. Організація вимагала впровадження всеяпонської Конституції рішенням Імператора, а не всенародного Парламенту. У зв'язку з цим керівництво монархістів розгорнуло в пресі кампанію, направлену проти Ліберальної партії та Партії конституційних реформ, провідників руху за волю і народні права.

Соціальну базу Конституційно-монархічної партії складали колишні самураї, чиновники, заможне селянство та провінційні підприємці. Проте підтримки широких верств населення вона не мала, за що отримала прізвисько «Партія трьох журналістів»[4]. Попри це, організація володіла розгалуженою сіткою регіональних представництв для протидії руху за волю і народні права.

В жовтні 1882 Конституційно-монархічна партія провела великий з'їзд в Кіото, на який прибули 310 делегатів із 27 префектур. Фукуті сподівався, що уряд здійснюватиме безпосередній контроль організацією, але отримав відмову урядовців, які дотримувалися принципу невтручання в життя будь-яких партій. В результаті Конституційно-монархічна партія перестала рости і втратила підтримку уряду. 24 вересня 1883 року на черговому партійному з'їзді було прийнято рішення розпустити організацію.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ яп. 東京日日新聞.
  2. ↑ яп. 明治日報.
  3. ↑ яп. 東洋新報.
  4. ↑ яп. 三人党.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9

Посилання

[ред. | ред. код]