Корейці в Україні — національна меншина, представлена переважно вихідцями з Середньої Азії, що були депортовані туди у 1930-х роках з Далекого Сходу СРСР. Більшість українських корейців проживають у південних регіонах, найбільше — у Криму та Миколаївській області.
Корейці в Україні | |
---|---|
Кількість | 12 - 30 тис. |
Ареал | Україна |
Походження | корейці |
Входить до | Корьо-сарам |
Мова | Українська Корейська |
Релігія | Християнство |
Перші корейці в Україні з'явилися на початку XX століття. Масовіше заселення почалося в 50-60 роках у Миколаївську, Херсонську області та у Крим, де корейці орендували землю під баштанництво і для вирощування цибулі. У містах України корейці почали з'являтися в часи «хрущовської відлиги». Це були в основному випускники вищих навчальних закладів. І сьогодні корейська діаспора в Україні характеризується високим освітньо-культурним рівнем: близько 80 % громадян України корейського походження мають вищу освіту.
До початку 90-х років не існувало ніяких національно-культурних суспільств, і лише в 1992 році була утворена Асоціація корейців України. Сьогодні в 27 містах України діють регіональні асоціації корейців. І за неофіційними даними в Україні сьогодні проживає близько 50 000 корейців. Більшість корейців потрапили в Україну з Узбекистану, Казахстану і Далекого Сходу. Необхідно відзначити, що українські корейці, незважаючи на свою нечисленність, активно включилися в суспільно-політичне і національно-культурне життя незалежної України. Починаючи з 1992 року в багатьох містах і, у першу чергу, у м. Києві були відкриті недільні школи по навчанню корейській мові, національні ансамблі, культурні центри.
У 1992 р. була утворена Асоціація корейців України (АКУ), яка має регіональні осередки у багатьох містах України.
У 1995 р. у Київському національному лінгвістичному університеті (КНЛУ) було відкрито відділення з вивчення корейської мови, де почали готувати філологів-перекладачів корейської мови. На базі КНЛУ регулярно проводяться всеукраїнська студентська олімпіада з корейської мови, семінари для викладачів, інші освітянські та культурні заходи.
У 1996 р. було відкрито відділення з вивчення корейської мови в Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка. Того ж року у Київській гімназії східних мов створено групу з вивчення корейської мови.
У 2006 році створено Центр корейської мови та літератури у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Головними завданнями центру є вдосконалення системи підготовки філологів-кореєзнавців, покращення умов для науково-методичної роботи викладачів та аспірантів корейської секції, створення умов для самостійного вивчення корейської мови та літератури з різних галузей кореєзнавства студентами університету та інших вузів України.
З 2007 р. у Києві функціонує Корейський культурний центр, на базі якого є бібліотека, проводяться різноманітні культурні заходи, курси з корейської мови. Центром видається журнал «Мугунхва» (у перекладі з корейської — «квітка гібіскуса», яка є національним символом Республіки Корея).
Динаміка чисельності корейців за переписами[1]:
Чисельність корейців у регіонах України за переписом 2001 р.[2]
Регіон | Чисельність |
Автономна Республіка Крим | 2877 |
Миколаївська область | 1751 |
Дніпропетровська область | 1446 |
Херсонська область | 1253 |
Донецька область | 1124 |
Запорізька область | 931 |
Одеська область | 773 |
Луганська область | 482 |
Харківська область | 394 |
м. Київ | 384 |
Кіровоградська область | 271 |
Полтавська область | 216 |
Черкаська область | 151 |
м. Севастополь | 150 |
Київська область | 109 |
Житомирська область | 46 |
Львівська область | 45 |
Вінницька область | 43 |
Хмельницька область | 41 |
Закарпатська область | 40 |
Сумська область | 35 |
Тернопільська область | 33 |
Чернівецька область | 33 |
Чернігівська область | 26 |
Івано-Франківська область | 21 |
Волинська область | 18 |
Рівненська область | 18 |
Україна | 12711 |
Рідна мова корейців України за переписом 2001 р.[3]