Кречетніков Михайло Микитович

Михайло Микитович Кречетников
Портрет Михайла Кречетникова. Левицький Д. Г. Ермітаж (Санкт-Петербург)
Народження	1729[1][2][3] Москва, Російська імперія
Смерть	9 (20) травня 1793 Меджибіж, Російська імперія
Поховання	Слуцький Троїцький монастир
Країна	Російська імперія
Освіта	Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Звання	генерал
Війни / битви	російсько-турецька війна і Семирічна війна
Рід	House of Krechetnikov^d
Нагороди

Миха́йло Мики́тович Крече́тников (* 1729— † 9 (20) травня 1793, Меджибіж) — російський військовий і державний діяч, генерал від інфантерії.

Біографія

Син тайного радника, президента Ревізіон-колегії М. С. Кречетникова. Предки по лінії батька були відомі у Великому Новгороді з XV століття. Його мати Катерина Григорівна Кречетникова (уроджена Собакіна), представниця однієї зі знатних родин.

Закінчив сухопутній шляхетський корпус, в чині секунд-майора брав участь у Семирічні війні. 1764 року Кречетникова визнано одним із найкращих полковників російської армії.

1768 року російські війська під командуванням генералів Кречетникова і Апраксіна здобули перемогу над загонами Барської конфедерації, захопивши в полон князя Яндоловича. На той час на Правобережній Україні спалахнуло гайдамацьке повстання і Катерина II дала наказ Кречетникову придушити його. Генерал Кречетников вислав до Умані полк донских козаків Гур'єва. Повсталі вирішили що нарешті до них прийшла допомога, але Кречетников і Гур'єв, заманивши ватажків гайдамаків, схопили їх. Після полону ватажків і знищення вже неорганізованих загонів гайдамак повстання невдовзі припинилося.

Під час російсько-турецької війни 1768—1774 років відзначився під час облоги Хотина, за що отримав чин бригадира, а незабаром і генерал-майора. 1770 року за хоробрість у Кагульській битві і під час взятті Крайови був нагороджений орденом Святої Анни I ступеня. Потім під керівництвом графа П. О. Румянцева Михайло Микитович бився з турецькими військами на Дунаї.

1772 року його було призначено псковським генерал-губернатором. За його часів до складу губернії увійшли території, приєднані до Російської імперії за Першим розділом Польщі. 1773 року Кречетников був одним з комісарів, що встановили новий кордон із Річчю Посполитою.

У липні 1775 року йому надано чин генерал-поручника і його було призначено губернатором Тверської губернії. 24 серпня 1776 року, після видання «Установи про губернії», Кречетникову доручено відкрити нові губернії: Калузьку, Тульську і Рязанську, якими, як намісник, він керував до 1782 року, коли Рязанська губернія була вилучена з його підпорядкування. Того ж 1776 року губернатор зробив об'їзд всіх губерній і встановив їх межі, а також розмітив нові межі повітів. Кречетников був одним з перших, хто провів Генеральне межування земель, а «Атлас Калузької губернії», виданий 1782 року, було визнано зразковим і розіслано до всіх межових канцелярій і контор як приклад для складання губернських і повітових карт.

31 травня 1778 року Кречетникова було призначено головою особливої комісії, створеної указом Катерини II для поліпшення діяльності Тульського збройного заводу. У наказі комісії було перелічено пропозиції зброярів, подані в комісію із створення нового положення. В результаті діяльності комісії Кречетникова було нове Положення про Тульський збройний завод, затверджене 1782 року (замість Положення 1737 року). На заводі були зроблені певні поліпшення: виправлено дамбу, посилено нагляд за виробництвом зброї та реорганізовано розподіл робіт між майстрами.

Катерина II була особисто знайома з Кречетниковим, листувалася з ним. Його намісництво було заохочене орденами св. Олександра Невського, св. Володимира I ступеня, крім того в 1780 році він отримав 1016 душ селян чоловічої статі в Білорусі.

1790 року йому присвоєно звання генерал-аншефа. Того ж року призначено генерал-губернатором Малоросії (замість Петра Румянцева).

1792 року очолював російські військові з'єднання, які на заклик Тарговицької конфедерації 1792 року окупували Польщу. 1793 року був призначений генерал-губернатором правобережних українських земель, які 1793 року ввійшли до складу Російської імперії за Другим поділом Польщі.

6 (17 травня) 1793 року Катерина ІІ пожалувала Кречетникову титул графа, але через три дні, 9 (20 травня), навіть не отримавши указу про це, він помер у містечку Меджибіж. Похований у Слуцьку в соборній церкві Слуцького Свято-Троїцького монастиря. На його пам'ятнику трьома мовами (російською, латиною та польською) написано:

Російських імператорських військ генерал-аншеф, сенатор, Тульський, Калузький і новоприєднаних областей від Речі Посполитої Польської до Імперії Російської генерал-губернатор, начальствуючий над всіма військами, що там перебувають і розташовані в трьох малоросійських губерніях і кавалер Орденів Св. Андрія Первозванного, Св. Олександра Невского, Св. Рівноапостольного Князя Володимира першого ступеня, Польських Білого Орла і Св. Станіслава і Великокнязівського Голштинського Св. Анни, граф Михайло Микитович Кречетников помер 9 травня 1793 року в Меджибожі, похований тут того ж року серпня 5 дня.

Примітки

1. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. Faceted Application of Subject Terminology
   d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
3. MAK
   d:Track:Q105192847

Література

• Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.;
• Кречетников Михаил Никитич // Рус. биографический словарь. — СПб., 1903. Т. Кноппе-Кюхельбекер. С. 430—432(рос.);
• Бантыш-Каменский Д. Словарь достопамятных людей Русской земли. — М., 1836. Т. 3. С. 111—114 (рос.).

Посилання

• Кречетніков Міхаїл [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 759. — 1000 екз.
• Біографія М. М. Кречетникова [Архівовано 22 липня 2009 у Wayback Machine.]