Криклій Владислав Артурович | |
---|---|
Народився | 27 листопада 1986 (38 років) Київ |
Громадянство | Україна |
Національність | Українець |
Діяльність | політик, державний службовець |
Alma mater | економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2009) |
Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
Членство | Верховна Рада України IX скликання |
Посада | народний депутат України і Міністр інфраструктуриd |
Партія | Безпартійний |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
9-го скликання | |||
Слуга народу | 29 серпня 2019 | — | 29 серпня 2019 |
Владислав Артурович Криклій (нар. 23 листопада 1986, Київ, УРСР) — український політик, міністр інфраструктури України з 29 серпня 2019 по 18 травня 2021[1]. Начальник Головного сервісного центру МВС України з листопада 2015 року.
Народився 23 листопада 1986 року в Києві, батько — Артур Криклій, очільник «Інтербанку» з 1998 по 2009 рік, а з 2009 по 2011 рік– обласної дирекції «Промінвестбанку»[2].
З 2004 по 2009 рік навчався у КНУ ім. Шевченка, магістр економічних наук. Кандидат економічних наук (2015). Тема дисертаційного дослідження — «Недержавні пенсійні фонди в системі пенсійного забезпечення в Україні»[3].
Почав кар'єру з приватного сектора[4]:
У 2014 році розпочав кар'єру в державних органах влади, ставши радником міністра МВС Авакова[5][6].
Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу», обраний на парламентських виборах 2019 року, № 12 у списку[8]. Безпартійний[9].
Був кандидатом на посаду голови комітету з питань інфраструктури у Верховній Раді України IX скликання[10], але склав повноваження народного депутата у перший день роботи парламенту 9-го скликання 29 серпня 2019 року заради призначення в уряд Гончарука[11].
29 серпня 2019 року ВРУ ІХ скликання на своєму першому засіданні проголосувала за новий склад Кабміну[12]. Криклій став новим Міністром інфраструктури України.[13]
Член Національної інвестиційної ради (з 24 грудня 2019)[14].
24 березня 2021 року заступником Криклія став Артемій Єршов, бізнес-партнер Юлії Льовочкіної, сестри народного депутата від проросійської партії ОПЗЖ Сергія Льовочкіна[15].
14 травня 2021 року подав заяву про відставку[16][17]. 18 травня ВРУ її підтримала[18][19].