Лаура Соларі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соларі.
Лаура Соларі
італ. Laura Solari
Народилася5 січня 1913(1913-01-05)[1][2]
Трієст, Австро-Угорщина
Померла13 вересня 1984(1984-09-13)[1][2] (71 рік)
Беллінцона, Швейцарія
Громадянство Італія
 Королівство Італія
Діяльністьакторка, кіноакторка
Роки діяльностіз 1936
IMDbnm0812726
CMNS: Лаура Соларі у Вікісховищі

Лаура Соларі (італ. Laura Solari; 5 січня 1913(19130105), Трієст, Австро-Угорщина, — 13 вересня 1984, Беллінцона, Швейцарія) — італійська акторка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Лаура Камаур, донька художника, навчалася у Відні та в міланській Академії Брера. Незабаром почала роботу в кіно, де їй переважно діставалися ролі «фам фаталь». У 1930 році вийшла заміж за угорського офіцера Оскара Семі, але розлучилася з ним у 1940 році в Ріно. У тому ж році удостоїлася призу Венеціанського кінофестивалю за роль у фільмі «Дон Паскуаль». Завдяки тісній співпраці німецьких та італійських кінематографістів в 40-і роки Лаура Соларі стала найбільш відомою італійською кінозіркою в Німеччині, знявшись в трьох фільмах виробництва UFA.

У повоєнні роки була зайнята переважно в театрі і на італійському телебаченні.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1939 — Дружина в небезпеці / Una moglie in pericolo — Мікеліна
  • 1940 — Дон Паскуаль / Don Pasquale — Норіна / Софронія
  • 1941 — Für Alles Gloria
  • 1942 — Die Sache mit Styx
  • 1942 — ГПУ / GPU
  • 1942 — Луїза Сан-Феліче / Luisa Sanfelice — Луїза Сан-Феліче
  • 1953 — Il mondo le condanna
  • 1953 — Римські канікули / Roman Holiday — секретарка містера Геннессі
  • 1961 — Vacanze alla Baia d'Argento
  • 1961 — Im Stahlnetz des Dr. Mabuse
  • 1961 — Ромул і Рем / Romolo e Remo — Рея Сільвія
  • 1968 — Бандити в Мілані / Banditi a Milano — мати Туччо

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1062147103 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Filmportal.de — 2005.

Посилання

[ред. | ред. код]