Леон Дьєркс | |
---|---|
Ім'я при народженні | фр. Marais Victor Léon Dierx |
Народився | 31 березня 1838[4][5][…] Сен-Дені, Реюньйон, Французьке королівство |
Помер | 11 червня 1912[1][2][…] (74 роки) Париж, Сена[d], Франція |
Поховання | Батіньйоль |
Країна | Франція |
Місце проживання | Метрополія Франції |
Діяльність | художник, поет, письменник, скульптор |
Знання мов | французька[4] |
Членство | Ліга французької батьківщини |
Напрямок | Парнас |
Magnum opus | Q113344545? |
Родичі | Жорж Атена, Еме Мерло, Aimée Pignolet de Fresnesd, Charles Edouard Paul Rémy Moranged і Danyl-Helmd |
Брати, сестри | Édouard Dierxd і Paul Arthur Dierxd |
Автограф | |
Нагороди | |
Леон Дьєркс (фр. Léon Dierx; 31 березня 1838, Сен-Дені, Реюньйон — 12 червня 1912, Париж) — французький поет, один з послідовних продовжувачів Шарля Леконт де Ліля і найхарактерніший представник парнаської школи.
Після смерті Малларме, у 1898, молодь удостоїла його звання «принца французьких поетів». Та чіткість форми і сприйняття життя, до яких так прагнули парнасці, Дьеркса засвоєні особливо вдало, хоча вони часто і знаходять у нього характер зовнішнього прийому: йому не вистачало ні широти розмаху, ні поетичної глибини. Гордий песимізм і безвихідне відчай характеризують його як інтелігента лихоліття 1880-х і 1890-х рр.. Найбільше значення має його перша збірка «Les lèvres closes» (1867), після — «Paroles du vaincu» (1871); творчість Дьеркса за невеликим винятком вичерпується переспівами його перших юнацьких віршів.
Леон Дьєркс: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)