Лептура кривонога

? Лептура кривонога
Leptura mimica Bates, 1884
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Підклас: Крилаті комахи (Pterygota) Інфраклас: Новокрилі (Neoptera) Надряд: Голометабола (Holometabola) Ряд: Жуки (Coleoptera) Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga) Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia) Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea) Родина: Вусачі (Cerambycidae) Підродина: Лептурини (Lepturinae Latreille, 1802) Рід: Лептура (Leptura Pic, 1891) Вид: Лептура кривонога (L. mimica)
Біноміальна назва
Leptura mimica Bates, 1884
Посилання
Вікісховище: Leptura annularis EOL: 3404851 NCBI: 2079361

Лептура кривонога (лат. Leptura mimica Bates, 1884 = Leptura arcuata Panzer, 1793 nec Linnaeus, 1758 = Leptura annularis Fabricius, 1801 = Strangalia arcuata (Panzer) Mulsant, 1863) — вид жуків з родини Вусачі.

Поширення

L. mimica є європейсько-сибірським видом у складі європейсько-сибірського зоогеографічного комплексу. Ареал виду охоплює всю Європу і простягся до Сибіру. В Карпатському Єврорегіоні — звичайний вид. у гірській частині трапляється порівняно рідко, а в передгір'ях — масовий.

Екологія

Комахи зустрічаються на квітах кмину, бузини чорної (Sambucus nigra L.), свидини, крушини ламкої (Fragnula alnus Mill.), пухироплідника калинолистого, королиці звичайної та ін. Літ триває з травня по липень. В рівнинній частині регіону перша поява виду фіксувалася в третій декаді травня, а максимум чисельності припадає на другу декаду червня. Літ тут припиняється на початку липня. В гірській місцевості L. mimica вилітає в середині червня і зустрічається до, майже, кінця липня. Вид тісно приурочений до листяних лісових формацій. Личинка розвивається в деревині листяних порід.

Морфологія

Імаго

L. mimica належить до середнього розміру вусачів. Довжина її тіла коливається в межах 12-20 мм. Тіло вузьке, струнке, вкрите золотавими волосками. Надкрила від яскраво-жовтого до блідо-жовтого забарвлення з трьома чорними перев'язями. Перша перев'язь має специфічний зубець. Окрім перев'язів чорними також є вершини і основа надкрил. У самців вусики до половини, а також передні гомілки та основи стегон жовтувато-червоні. У самок вусики та ноги цілком рудуваті.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки.

Література

1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
2. Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
3. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
4. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127;
5. Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252;
6. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132;
7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання

1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id223300/ [Архівовано 14 лютого 2007 у Wayback Machine.]
2. http://www.cerambyx.uochb.cz/leptarc.htm [Архівовано 15 серпня 2012 у WebCite]