Луціус Вільдхабер | |||||
---|---|---|---|---|---|
нім. Luzius Wildhaber | |||||
Народився | 18 січня 1937 Базель, Швейцарія | ||||
Помер | 21 липня 2020 (83 роки) Базель, Швейцарія | ||||
Країна | Швейцарія | ||||
Діяльність | суддя, педагог, викладач університету, правник, політик | ||||
Alma mater | Базельський університет | ||||
Знання мов | німецька[1][2] | ||||
Заклад | Базельський університет | ||||
Членство | Zofingiad, Європейська академія[3] і Австрійська академія наук | ||||
Посада | голова Верховного Судуd, Judge of the European Court of Human Rightsd і President of the European Court of Human Rightsd | ||||
У шлюбі з | Simone Wildhaber-Creuxd | ||||
Діти | Isabelle Wildhaberd | ||||
Нагороди | |||||
Луціус Вільдгабер (нім. Luzius Wildhaber; 18 січня 1937, Базель — 21 липня 2020) — швейцарський суддя.
З 1991 по 2006 — суддя Європейського суду з прав людини.
Займав посаду президента Європейського суду з прав людини з 1 листопада 1998 по 18 січня 2007 року.
Був першим президентом Європейського суду з прав людини в його новому форматі після ратифікації 11-го Протоколу, який відкрив доступ до суду громадянам з 47 країн.
Навчався праву в університеті Базеля (доктор права, 1961), Парижа, Єльському університеті (магістр права, 1965), факультеті права Гейдельберзького університету (з 1971 — професор)