Луціус Вільдхабер

Луціус Вільдхабер
нім. Luzius Wildhaber
Народився18 січня 1937(1937-01-18)
Базель, Швейцарія
Помер21 липня 2020(2020-07-21) (83 роки)
Базель, Швейцарія
Країна Швейцарія
Діяльністьсуддя, педагог, викладач університету, правник, політик
Alma materБазельський університет
Знання мовнімецька[1][2]
ЗакладБазельський університет
ЧленствоZofingiad, Європейська академія[3] і Австрійська академія наук
Посадаголова Верховного Судуd, Judge of the European Court of Human Rightsd і President of the European Court of Human Rightsd
У шлюбі зSimone Wildhaber-Creuxd
ДітиIsabelle Wildhaberd
Нагороди
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Великий золотий почесний знак на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Великий золотий почесний знак на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Командор ордена Оранських-Нассау
Командор ордена Оранських-Нассау
Орден "За заслуги перед Литвою"defaultКомандорський хрест ордена «За заслуги перед Литвою»
Орден "За заслуги перед Литвою"defaultКомандорський хрест ордена «За заслуги перед Литвою»

Луціус Вільдгабер (нім. Luzius Wildhaber; 18 січня 1937, Базель — 21 липня 2020) — швейцарський суддя.

З 1991 по 2006 — суддя Європейського суду з прав людини.

Займав посаду президента Європейського суду з прав людини з 1 листопада 1998 по 18 січня 2007 року.

Був першим президентом Європейського суду з прав людини в його новому форматі після ратифікації 11-го Протоколу, який відкрив доступ до суду громадянам з 47 країн.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався праву в університеті Базеля (доктор права, 1961), Парижа, Єльському університеті (магістр права, 1965), факультеті права Гейдельберзького університету (з 1971 — професор)

Примітки

[ред. | ред. код]