Людмила Мікаель

Людмила Мікаель
фр. Ludmila Mikaël
Ім'я при народженні	Ludmila Mikaël
Народилася	27 квітня 1947(1947-04-27) (77 років) Буа́-Кольо́мб,  Франція (фр. Bois-Colombes)
Громадянство	Франція
Діяльність	акторка
Alma mater	Вища національна консерваторія драматичного мистецтва
Роки діяльності	з 1966
У шлюбі з	Terry Hands^d
Діти	Марина Гендс
Батьки	Петро Дмитрієнко
Членство	Комеді Франсез (1987)
IMDb	nm0586370
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури

Зовнішні зображення
	Фото Марини Мікаель

Людмила Мікаель (фр. Ludmila Mikaël; *27 квітня 1947(19470427), Буа́-Кольо́мб) — французька акторка театру і кіно. Дочка французького художника українського походження Петра Дмитрієнка (фр. Pierre Dmitrienko) та піаністки Ліліани Кароль. Мікаель була найкращою ученицею Луї Сеньє (фр. Louis Seigner) у паризькій Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва.

Життєпис

Людмила Мікаель навчалася у Національної консерваторії драматичного мистецтва, клас Луї Сеньє, де вона отримала: 1-е місце за роль Грушеньки в «Братах Карамазових» Достоєвського, 2-е місце за роль Герміони в трагедії «Андромаха» Жана Расіна, 2-е місце за роль Каміли у класичній комедії «Не жартуйте з любов'ю» Альфреда де Мюссе.

Справжнім дебютом у кіноіндустрії для Людмили Мікаель стала роль Франсуази у фільмі 1968 року «Хлопчики і дівчатка» бельгійського режисера Етьєна Пер'є (Étienne Périer), де грали також Ніколь Гарсія та Марк Порель^[2].

Наступні ролі у фільмах «Королівське полювання» (La Chasse royale, 1969) Франсуа Летерьє та «Венсан, Франсуа, Поль та інші» (Vincent, François, Paul… et les autres, 1974) Клода Соте принесли їй популярність. У 1992 році вона виграла Премію Мольєра (Molière de la comédienne) за найкращу жіночу роль у п'єсі (Célimène et le Cardinal).

Особисте життя

Людмила Мікаель була одружена з відомим театральним режисером Террі Гендсом (Terry Hands^[en]), який багато років очолював (Royal Shakespeare Company^[en]), і часто була зайнята в його постановках. Від цього шлюбу в неї є дочка Марина Гендс (нар. 1977), також відома акторка театру і кіно, лауреат премії «Сезар» («Леді Чаттерлей», 2007).

Фільмографія

• 1965: Лісоруби, Робер Енріко — офіціантка бістро
• 1967: Le Saut de Christian, Крістіан де Шалонж — Домінік
• 1968: Des garçons et des filles, Етьєн Пер'є — Франсуаза
• 1968: Le Sergent (The Sergeant), Джон Флін — Соланж
• 1969: La Chasse royale, Франсуа Летер'є — Олена
• 1972: Горацій, Олів'є Рікард
• 1974: Un homme qui dort, de Bernard Queysanne — Оповідач (голос за кадром)
• 1974: Vincent, François, Paul et les autres, Клод Соте  — Марія
• 1982: Le Bourgeois gentilhomme, de Roger Coggio — Дорімена
• 1989: Біле весілля, Жан-Клод Бріссо — Катерина Хайно
• 1989: Natalia, de Bernard Cohn — Катерина
• 1991: Aqui d'el rei!, d'Antonio-Pedro Vasconcelos — Маріана
• 1991: Дьєнб'єнфу, П'єр Шендерфер — Беатриса Вернье
• 1992: Vagabond, d'Ann Le Monnier — Марія
• 1992: Les Eaux dormantes, de Jacques Tréfouël — Ева
• 1993: Mauvais garçon, de Jacques Bral — Барбара
• 1993: À cause d'elle, de Jean-Loup Hubert — Агнес Маршан
• 1993: Coup de jeune, de Xavier Gélin — Анна-Крістін
• 1993: Вітер зі сходу, Робер Енріко — Капітан Барінкова
• 1993: Архіпелаг, П'єр Граньє-Дефер — Міс Елліот
• 1995: Маленький хлопчик, П'єр Граньє-Дефер — Пані Руссель
• 2001: 15 серпня, de Patrick Alessandrin — Луїза Абель
• 2001: Мистецтво зваблювання, Рішар Беррі de Richard Berry — Аліса
• 2002: Bord de mer, de Julie Lopes-Curval — Анна
• 2003: Le Tango des Rashevski, de Sam Garbarski — Ізабель
• 2003: Серця чоловіків, de Marc Esposito — Франсуаза
• 2004: Aux abois, de Philippe Collin — Сімона
• 2004: Pourquoi (pas) le Brésil, de Laetitia Masson — Дуже гарна
• 2007: Слухай мене, Аланте Каваїте — мати Шарлотти
• 2007: Серця чоловіків 2, Марк Еспозіто — Франсуаза
• 2009: L'Enfance du mal, d'Olivier Coussemacq — Наталі ван Ейк
• 2010: Avant l'aube, de Raphaël Jacoulot — Мішель Куврер
• 2012: Climats — Les Orages de la passion (TV), de Caroline Huppert — тітка Кора

Посилання

• Людмила Мікаель на сайті IMDb (англ.)
• Ludmila Mikaël sur le site de la Comédie française (фр.)

Біографії   Франція   Кінематограф

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. LE PRIX SUZANNE BIANCHETTI A LUDMILA MIKAEL. Le Monde.fr (фр.). 23 січня 1970. Процитовано 4 квітня 2023.