Лісовський Олександр Юзеф

Лісовський Олександр Юзеф
пол. Aleksander Józef Lisowski
Народився1580
Вільнюс, Річ Посполита
Помер1616[1]
Вязьма, Велике князівство Московське або Стародуб
·хвороба
КраїнаРіч Посполита
Діяльністькіннота, військовослужбовець
УчасникМосковсько-польська війна 1605—1618
Військове званняполковник[2] і воєвода
РідHouse of Lisowskid
БатькоJan Lisowskid

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лісовський.

Олександр Юзеф Лісо́вський (пол. Aleksander Józef Lisowski; 1580 — 11 жовтня 1616) — литовський шляхтич гербу Їжак (пол. Jeż), полковник коронного війська Польського, війська Лжедмитрія II, відзначився багатьма перемогами над московитами і успішним розоренням їхньої землі.

Народився в районі Вільні. Навчався в віленській єзуїтській школі. Військову кар'єру почав у війську волоського господаря Михайла Хороброго. В 1600 році, після вторгнення польських військ, приєднався до своїх земляків. У 1604 році виявив непокору короні і вступив на службу у військо литовського гетьмана Януша Раздзивілла.

В 1607 році брав участь у рокоші Зебжидовського, за що польським королем був оголошений поза законом.

Війна проти Московського Царства

[ред. | ред. код]
Лісовчик — картина Юліуша Коссака. бл. 1860-65 (репродукція картини Рембрандта)

В 1607 році з 600 бійцями вирушив в похід проти Московії і приєднався до війська Лжедмитрія II на чолі загону з 6 тис. поляків і 8 тис. запорожців[3]. У Стародубі отримав чин полковника.

У березні 1608 року, діючи самостійно від основних сил Лжедмитрія, взяв Зарайськ і розбив в Зарайський битві військо московитів, після чого взяв Коломну, де полонив князя Володимира Долгорукова.

Влітку 1608 року приєднався до Тушинського табору. В вересні спільно з Яном Сапєгою брав участь облозі Троїцького монастиря.

17 лютого 1609 року загін Лісовського числом 2 тис. підійшов до Суздаля, зайняв міста Шуя і Пльос; 30 квітня підійшов до Ярославля, 8 червня взяв Кінешму.

Після вступу у війну Речі Посполитої, Лісовський перейшов на службу до короля. Навесні 1610 року він почав новий похід: розорив Ростов і 2 травня вийшов до Калязінського монастиря. Далі Лісовський підступив до Твері, до Торопця і вийшов до Великих Лук. Потім він зі своїми загонами рушив до Пскова, де влаштувався в фортеці Воронич.

В 1612 році обороняв Смоленськ.

Рейд Лісовського

[ред. | ред. код]
Лісовчики Лісовського
Докладніше: Рейд Лісовського (1615)

В 1615 році на чолі великого 2 тис. загону здійснив новий похід проти Московського Царства. Похід планувався як відволікаючий від Смоленська. У липні він осадив Брянськ, а 19 червня захопив Карачев і Орел. 6 вересня в районі Орла розбив авангард військ князя Дмитра Пожарського[4], після чого захопив Болхов, Бельов, підступив до Лихвина (місцевий гарнізон зміг відсидітися за укріпленнями), взяв Перемишль. У листопаді стояв під Ржевом.

Тактика бою

[ред. | ред. код]

Розробив власну тактику бою і спосіб організації війська з легкої кінноти, яка отримала назву «лісовчики». Намагався діяти окремо від основних сил.

Смерть

[ред. | ред. код]

Раптово помер під Вязьмою, впавши з коня. За іншою версією, помер під Стародубом від паралічу, під час огляду новобранців свого загону. Після його смерті управління загоном перейшло Станіславу Чаплинському.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
  2. ↑ https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/aleksander-jozef-lisowski-h-jez
  3. ↑ Татищев Василий Никитич. История Российская. Часть 4 (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 10 квітня 2013.
  4. ↑ Орловский бой. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.