Сергій Медведєв | |
---|---|
Сергій Костянтинович Медведєв | |
Прессекретар Президента Російської Федерації | |
15 березня 1995 — 13 серпня 1996 | |
Попередник | Костиков В'ячеслав Васильович |
Наступник | Ястржембський Сергій Володимирович |
Народився | 2 червня 1958 (66 років) Калінінград, РРФСР, СРСР |
Відомий як | журналіст, телеведучий |
Громадянство | СРСР→ Росія |
Alma mater | факультет журналістики МДУ |
Професія | журналіст, телеведучий |
Звання | Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу |
Нагороди | |
Премії | ТЕФІ |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Сергій Костянтинович Медведєв (нар. 2 червня 1958, Калінінград, РРФСР, СРСР) — російський журналіст, кінематографіст і телеведучий.
Сергій Медведєв народився 2 червня 1958 року в Калінінграді в родині тележурналіста. Професійну кар'єру розпочав у місцевій газеті.
У 1981 році закінчив факультет журналістики МГУ, пройшов навчання на Вищих економічних курсах при Держплані СРСР.
З 1981 по 1991 роки працював в Державному Комітеті СРСР по телебаченню і радіомовленню (Держтелерадіо СРСР), робив репортажі та нариси з різних республік і областей країни. З диктофоном в руці об'їздив країну, роблячи репортажі з місць.
З 1991—1992 рр. Медведєв працював оглядачем Студії інформаційних програм телебачення Всесоюзної державної телерадіомовної компанії «Останкіно». Через деякий час став ведучим інформаційної програми «Час» і вів репортажі з перших з'їздів депутатів, а також програму «120 хвилин» (пізніше «Доброго ранку» на ОРТ)[1].
Під час серпневих подій 1991 року Медведєв був єдиним журналістом, який зміг розповісти в ефірі про події в столиці в той період. За цей репортаж Медведєв був звільнений, але ненадовго. Незабаром він повернувся на телебачення оглядачем Інформаційного телевізійного агентства Російської державної телерадіомовної компанії «Останкіно». У цей період діяльності Медведєв став головним інтерв'юером перших осіб держави. Він взяв інтерв'ю у Михайла Горбачова, Анатолія Чубайса, Віктора Черномирдіна, Бориса Єльцина, Юрія Лужкова.
З 15 березня 1995 по 13 серпня 1996 — Прессекретар Президента Російської Федерації і Помічник президента Російської Федерації Б. М. Єльцина[2][3][4].
Після відставки з посади прессекретаря Медведєв знову повернувся на телебачення і став першим заступником Генерального директора ОРТ. У 2000 році Медведєв брав участь у виборах в Державну думу третього скликання по Калінінградському округу № 84 в якості незалежного кандидата[5], але за підсумками голосування зайняв друге місце.
У 2001—2003 роках Медведєв обирався головою Ради директорів ЗАТ «Незалежна телекомпанія РТС» (м. Москва).
Разом з Олексієм Пімановим був співзасновником однієї з найбільших телекомпаній країни «Останкіно», яка виробляла для «Першого каналу» такі програми, як «Людина і закон», «Здоров'я», «Вартовий» (в різний час виробляла програми «Смачні історії», «Армійський магазин», «Кумири», документальні цикли «Кремль-9», «Луб'янка», "Документальний детектив ", " Таємниці століття ", " Народження легенди ", " Ударна сила ", " Спецназ ").
З 2016 року — ведучий документального циклу «Загадки століття» на телеканалі «Зірка»[6].
З 2003 року Медведєв займав посаду голови ради директорів незалежної телекомпанії «Останкіно»[7]. Він автор і ведучий низки популярних телевізійних циклів, в тому числі історичного документального циклу «Луб'янка»[8], який завоював вищу телевізійну нагороду «ТЕФІ» в номінації «Серіал телевізійних документальних фільмів». Автор документального фільму «Лебедине озеро на замовлення ГКЧП»[9]. Член Спілки журналістів Росії. Член Союзу кінематографістів РФ.
До грудня 2017 року — генеральний директор телекомпанії «Останкіно»[1].
У 2007 році на Першому каналі в циклі «Таємниці століття» вийшов фільм Сергія Медведєва під назвою "Микола Гастелло. Хто зробив великий подвиг? ". Майже відразу ж проти цього фільму виступив син Гастелло, Віктор, звинувативши Сергія Медведєва і Перший канал у брехні і наклепі[10].
Одружений. Має сина і дочку.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр |description=
(довідка)