Монарьов Роман Геннадійович

Роман Монарьов
Роман Монарьов
Особисті дані
Повне ім'я	Роман Геннадійович Монарьов
Народження	17 січня 1980(1980-01-17)[1] (45 років)
	Кіровоград, УРСР, СРСР
Зріст	186 см
Вага	78 кг
Громадянство	Україна[2][3] Росія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
	«Сотел»
Професіональні клуби*
1997—1998 «Зірка» (Кіровоград) 4 (0) 1997—1998 →  «Зірка-2» 23 (5) 1998 «Аланія» 4 (0) 1999 Кривбас 21 (10) 1999 →  «Кривбас-2» 8 (3) 2000—2001 ЦСКА (Київ) 24 (5) 2000—2001 →  ЦСКА-2 17 (1) 2001—2003 ЦСКА (Москва) 21 (1) 2003 →  «Торпедо-Металург» 30 (8) 2004 «Арсенал» (Київ) 13 (1) 2004 «Женіс» 15 (4) 2005—2006 КАМАЗ 46 (18) 2006 «Луч-Енергія» 17 (2) 2007—2010 «Шинник» 106 (27) 2010—2011 «Нижній Новгород» 40 (7) 2012 «Чорноморець» 5 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
	Україна U-21	4 (3)[2]
Тренерська діяльність**
2016 «Зірка» (Кропивницький) (U-21) 2016—2018 «Зірка» (Кропивницький) (в. о.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Рома́н Генна́дійович Монарьо́в (17 січня 1980, Кіровоград, УРСР, СРСР) — український футболіст та футбольний тренер. Грав на позиції нападника. Виступав за юнацьку й молодіжну збірні України.^[4][2] 17 квітня 2009 отримав російське громадянство^[5].

Кар'єра

Вихованець кіровоградської футбольної школи, розпочав грати у футбол в місцевій «Зірці», проте здебільшого виступав у другій команді. У 18 років отримав запрошення від тренера владикавказької «Аланії» Миколи Латиша. Зіграв у тому сезоні всього 4 гри, після чого був виставлений на трансфер. Після цього повернувся в Україну, де виступав за криворізький «Кривбас» і київських армійців.

У 2001 році, на запрошення Євгена Гінера, перейшов у московський ЦСКА. Завоювавши срібні медалі чемпіонату 2002 року, у 2003 році був відданий в оренду в «Торпедо-Металург», граючи за який не пропустив жодного матчу. Наступного року знову повернувся на батьківщину, цього разу у столичний «Арсенал», після чого нетривалий час виступав за казахстанський «Женіс».

У 2005 році перейшов у клуб Першого російського дивізіону «КамАЗ». Клуб із Набережних Човнів ледь не вирішив завдання виходу у Прем'єр-лігу, а Монарьов із 18 м'ячами став у тому сезоні третім бомбардиром дивізіону. Зігравши у 2006 році 6 ігор і не відзначившись жодного разу, був відправлений у дубль «КамАЗу».

Улітку 2006 року Роман змінив клуб, опинившись у прем'єр-ліговій «Луч-Енергії». На полі з'являвся майже в кожному турі, але виходив в основному на заміну хвилин на 20-30.

У 2007 році відправився в ярославський «Шинник», що вирішував після вильоту завдання швидкого повернення у Прем'єр-лігу. Зрештою «Шинник» у сезоні 2007 посів перше місце, а Роман Монарьов із 20 м'ячами знову став третім серед бомбардирів дивізіону. У 2008 році першу половину сезону в основному виходив на останніх хвилинах, а із середини сезону став отримувати набагато більше ігрової практики, але за весь чемпіонат відзначився всього тричі — всі три м'ячі були забиті у ворота спартаківських команд Москви та Нальчика. Гол, забитий Монарьовим у матчі 26-го туру російської Прем'єр-ліги зі «Спартаком» (Нальчик), був визнаний найкращим голом чемпіонату Росії 2008 року за версією телеканалу «Спорт»^[6].

У 2010—2011 роках виступав за «Нижній Новгород», після чого перейшов у новоросійський «Чорноморець», де й завершив ігрову кар'єру у 2012 році.

Тренерська кар'єра

На початку жовтня 2016 року був призначений старшим тренером молодіжного складу рідної «Зірки»^[4], а вже 15 листопада того ж року офіційно очолив кропивницьку команду як виконувач обов'язків головного тренера^[7]. 11 травня 2017 року позбавлений приставки «виконувач обов’язки»^[8] і з того часу очолював «Зірку» як головний тренер. За підсумками сезону 2017/18 кропивницька команда під його керівництвом вибула до Першої ліги, після чого 6 червня 2018 року клуб і тренер припинили співробітництво.^[9]

Досягнення

• Срібний призер чемпіонату Росії: 2002
• Володар Кубка Росії: 2001/02
• Бронзовий призер Першого дивізіону Росії: 2005
• Переможець Першого дивізіону Росії: 2007

Примітки

1. Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. Роман Монарьов. Кар'єра гравця – статистика виступів. Allplayers.in.ua (ukr) . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
3. Монарьов Роман Геннадійович. www.ffu.org.ua. Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
4. Роман Монарьов – старший тренер команди «Зірка» U-21. fczirka.com.ua (ua) . Офіційний сайт ФК "Зірка" Кропивницький. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 22 січня 2018.
5. Виктор Поляк (18 квітня 2009). Отныне ярославец Монарев не легионер. «Спорт-Експрес». Архів оригіналу за 21 квітня 2009. (рос.)
6. Роман Монарьов: «Сподіваюся, приз за найкращий гол мені допоможе працевлаштуватися в Прем'єр-лізі» — Футбол — Sports.ru [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
7. Офіційна заява Футбольного клубу «Зірка». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
8. Роман Монарьов – головний тренер «Зірки». fczirka.com.ua (укр.). Офіційний сайт ФК "Зірка" Кропивницький. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
9. Роман Монарьов із помічниками залишили «Зірку» | Офіційний сайт ФК "Зірка" Кропивницький. fczirka.com.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Коротка біографія на сайті «Газета.ру» (рос.)
• Статистика на сайті РФПЛ [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»