Міхай Бенюк

Міхай Бенюк
Народився20 листопада 1907(1907-11-20)[2]
Себіш, Арад, Тімішоара[d], Румунія
Помер24 червня 1988(1988-06-24)[1] (80 років)
Бухарест, Румунія[3]
Країна Румунія
Діяльністьпоет, драматург, психолог
Знання моврумунська[4][5]
ЗакладБухарестський університет
ЧленствоWriters' Union of Romaniad і Румунська академія
ЖанрПролеткульт[6] і соціалістичний реалізм
ПартіяРумунська комуністична партія
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бенюк.
Могила Бенюка

Міха́й Беню́к (рум. Mihai Beniuc; 20 листопада 1907 — 24 червня 1988) — румунський поет, письменник та академік (1955); громадський діяч, комуніст.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Член Румунської АН (з 1955). Секретар Спілки письменників РНР. Літературну діяльність почав 1926. У ранніх творах виступав на захист інтересів трудящих, осуджував фашизм і загарбницьку війну проти СРСР, вітав перемогу Радянського Союзу (зб. «Пісні загибелі», 1938; «Поезії», 1943; «Загублене місто», 1943). У післявоєнних творах славить нове життя, відображає соціалістичне будівництво в Румунії («Людина чекає світанку», 1946; «Яблуня при дорозі», Державна премія, 1954; «Партія мене навчила», 1954; «Мандрівники в сузір'ях», 1958). Відомий як перекладач, зокрема «Слова о полку Ігоревім».

Твори:

  • Укр. перекл.—Заплава Вирнава. «Всесвіт», 1959, № 5;
  • Рос. перекл.-Стихи. М., 1958.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118658220 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ http://www.romlit.ro/literatura_oportunist_ii

Література

[ред. | ред. код]