Нагрудний знак зенітної артилерії
| Нагрудний знак зенітної артилерії | ||||
| ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Третій Райх | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | нагорода | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 18 липня 1941 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Черговість | ||||
 Нагрудний знак зенітної артилерії у Вікісховищі | ||||
Нагрудний знак «Сухопутна зенітна артилерія» (нім. Heeres-Flakabzeichen) — німецька нагорода у вигляді нагрудного знака, якою нагороджувалися солдати та офіцери зенітної артилерії Вермахту за бойові заслуги, а також служб світлового стеження та радарних підрозділів, як при відбитті нападі ворожих літаків, так і в рамках бойових дій на землі.[1][2]
Існувала система очок, причому для нагородження знаком, потрібно було набрати принаймні 16 очок:
4 пункти — за знищення ворожого літака важкою зенітною батареєю або одним легким взводом (без інших батарей або взводів). 2 пункти — за участь у знищенні ворожого літака. 1 пункт — за перше, орієнтоване по звуку захоплення ворожого літака у світло прожектора.
Нагрудний знак являв собою позолочений цинковий вінок з дубового листя, в центрі якого вміщено зображення гармати калібру 88 мм, над яким розташований імперський орел, що стискає в кігтях свастику.
Нагрудний знак носився з лівого боку відразу під Залізним хрестом 1-го класу або аналогічною йому нагородою. Міг носитися також на цивільному одязі.
- ↑ Angolia, 1987, с. 97—98.
- ↑ Ailsby, 1987, с. 172.