Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Систематична назва (IUPAC) | |
L-Leucyl-L-glutaminyl-L-glutaminyl-L-α-glutamyl-L-α-aspartyl-L-alanylglycyl-L-α-glutamyl-L-tyrosylglycyl-L-cysteinyl-L-methionine | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | ? |
PubChem | ? |
Хімічні дані | |
Формула | ? |
Мол. маса | 1343,439 г/моль |
SMILES | & |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | 100% |
Метаболізм | системний кровообіг |
Період напіврозпаду | 3 хв |
Виділення | НД |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності | |
Лег. статус | |
Шляхи введення | внутрішньовенно, внутрішньоперитонеально |
Нангіботид (англ. Nangibotide) — експериментальний препарат, який є інгібітором рецептора лейкоцитів TREM1. Активація рецептора TREM-1 стимулює розвиток запалення. Нангіботид досліджується як засіб проти вираженого запального процесу, який зазвичай спостерігається при сепсисі.
Нангіботид є 12-амінокислотним поліпептидом, який отимують з TREML1.[1]
TREM1 є рецептором, який міститься на нейтрофілах, макрофагах і моноцитах, які є ключовими елементами імунної системи. Активація TREM1 призводить до експресії NF-κB, що сприяє розвиту системного запалення. Нангіботид інгібує TREM-1, тим самим запобігаючи активації запального процесу. Інгібування TREM1 призводить до значного зменшення запалення без погіршення здатності боротися з інфекцією.[2]
Еквівалент нангіботиду в мишей LR17 покращує виживання мишей у мишачих моделях важкого сепсису.[3] На моделі сепсису у свиней інший тваринний еквівалент нангіботиду LR12 призводив до значного покращення гемодинаміки та рідшого розвитку недостатності внутрішніх органів.[4] На моделі сепсису в мавп аналог нангіботиду LR12 також зменшував прояви запалення та гіпотензії, які є наслідком розвитку сепсису.[5]
У І фазі клінічних досліджень (здорові добровольці)[1] та ІІ фазі (хворі із септичним шоком)[6] нангіботид продемонстрував безпечність при застосуванні. У дослідженні ASTONISH буде вивчатися клінічна ефективність нангіботиду у 450 хворих із септичним шоком.[7]
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)