Населення Домініки ![]() | |
---|---|
![]() Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 73,6 тис. осіб |
Густота | 96,9 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 5,38 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲0,21 % |
Народжуваність | 15,41 ‰ |
Фертильність | 2,04 дітей на 1 жінку |
Смертність | 7,91 ‰ |
Смертність немовлят | 11,25 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 21,96 % |
• 15–64 років | 67,35 % |
• старіші за 65 років | 10,69 % |
Середня тривалість життя | 76,79 року |
• чоловіків | 73,82 року |
• жінок | 79,91 року |
Статева структура | |
загалом | 1,02 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 1,03 чол./жін. |
після 65 років | 0,79 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | домінікці |
Найбільший етнос | домінікці |
Нацменшини | - |
Мови | |
Офіційна | англійська, французька |
Також у побуті | - |
Населення Домініки. Чисельність населення країни за підрахунками 2021 року становила 72,4 тис. осіб.[1] Чисельність домінікців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,41 ‰ (129-те місце у світі), смертність — 7,91 ‰ (102-ге місце у світі), природний приріст — 0,21 % (183-тє місце у світі) .
Народжуваність на Домініці, станом на 2015 рік, дорівнює 15,41 ‰ (129-те місце у світі)[2]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,04 дитини на одну жінку (116-те місце у світі)[2].
Смертність на Домініці 2015 року становила 7,91 ‰ (102-ге місце у світі)[2].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,21 % (183-тє місце у світі)[2].
Середній вік населення Домініки становить 33 роки (90-те місце у світі): для чоловіків — 32,5, для жінок — 33,5 року[2]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,79 року (78-ме місце у світі), для чоловіків — 73,82 року, для жінок — 79,91 року[2].
Вікова структура населення Домініки, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
Густота населення країни 2015 року становила 96,9 особи/км² (111-те місце у світі)[2]. Населення острова концентрується вздовж морського узбережжя, найбільше поселення — Розо. Внутрішня вулканічна частина ненаселена.
Домініка високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 69,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,84 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[2].
Головні міста держави: Розо (столиця) — 15,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[2].
№ | Назва | Парафія | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Розо ![]() Портсмут |
1 | Розо | Сент-Джордж | 16 571 | |||||
2 | Портсмут | Сент-Джон | 3 633 | ||||||
3 | Меріґот | Сент-Ендрю | 2 669 | ||||||
4 | Берекуа | Сент-Патрік | 2 608 | ||||||
5 | Маґот | Сент-Пол | 2 369 | ||||||
6 | Сент-Джозеф | Сент-Джозеф | 2 184 | ||||||
7 | Візлі | Сент-Ендрю | 1 933 | ||||||
8 | Суфрієр | Сент-Марк | 1 416 | ||||||
9 | Солсбері | Сент-Джозеф | 1 413 | ||||||
10 | Касл-Брюс | Сент-Девід | 1 387 |
Річний рівень еміграції 2015 року становив 5,38 ‰ (195-те місце у світі)[2]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні етноси країни: темношкірі — 86,6 %, мішаного походження — 9,1 %, місцеві племена — 2,9 %, інші — 1,5 % населення (оціночні дані за 2001 рік)[2].
Офіційні мови[3]: англійська і французька (місцева говірка).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 61,4 %, протестантизм — 28,6 % (євангелізм — 6,7 %, адвентизм — 6,1 %, п'ятидесятництво — 5,6 %, баптизм — 4,1 %, методизм — 3,7 %, Церква Бога — 1,2 %, інші — 1,2 %), растафаріанство — 1,3 %, Свідки Єгови — 1,2 %, інші — 0,3 %, не сповідують жодної — 6,1 %, не визначились — 1,1 % (станом на 2001 рік)[2].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. (125-те місце у світі)[2].
Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[2]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,5 % ВВП країни (112-те місце у світі)[2].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 11,25 ‰ (128-ме місце у світі); хлопчиків — 14,94 ‰, дівчаток — 7,36 ‰[2].
Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[2].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[2]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[2].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,9 % (61-ше місце у світі)[2].
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,7 % населення країни[2]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 79,6 %, в сільській місцевості — 84,3 %, загалом по країні — 81,1 % (станом на 2007 рік)[2]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,02 км³ на рік, або 244,1 тонни на одного мешканця на рік[2].
Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[2]. За межею бідності 2009 року перебувало 29 % населення країни[2].
Станом на 2012 рік, в країні 5,9 тис. осіб не має доступу до електромереж; 93 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99 %, у сільській місцевості — 80 %[2]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 50 тис. унікальних інтернет-користувачів (190-те місце у світі), що становило 67,6 % загальної кількості населення країни[2].
Загальні трудові ресурси 2001 року становили 25 тис. осіб (208-ме місце у світі)[2]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 40 %; промисловість і будівництво — 32 %; сфера послуг — 28 % (станом на 2002 рік)[2]. Безробіття 2000 року дорівнювало 23 % працездатного населення (176-те місце у світі)[2].
Перевалочний пункт для наркотичних засобів, що прямують до США і Європи; незначне виробництво марихуани (оцінка ситуації 2008 року)[2].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Домініки докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[4][5].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Переписи населення Домініки | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1871 | 27 178 | — |
1881 | 28 211 | +3.8% |
1891 | 26 841 | −4.9% |
1901 | 28 894 | +7.6% |
1911 | 33 863 | +17.2% |
1921 | 37 059 | +9.4% |
1946 | 47 624 | +28.5% |
1960 | 59 916 | +25.8% |
1970 | 69 549 | +16.1% |
1981 | 73 795 | +6.1% |
1991 | 71 183 | −3.5% |
2001 | 71 242 | +0.1% |
2011 | 71 293 | +0.1% |
2014 | 72 301 | +1.4% |
Джерело: Дані бюро переписів[6]. |
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в |website=
(довідка)