Населення Маршаллових Островів | |
---|---|
Чисельність | 72,2 тис. осіб |
Густота | 294,4 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 4,83 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,66 % |
Народжуваність | 25,6 ‰ |
Фертильність | 3,15 дітей на 1 жінку |
Смертність | 4,21 ‰ |
Смертність немовлят | 20,66 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 36,02 % |
• 15–64 років | 60,38 % |
• старіші за 65 років | 3,6 % |
Середня тривалість життя | 72,84 року |
• чоловіків | 70,67 року |
• жінок | 75,13 року |
Статева структура | |
загалом | 1,04 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,04 чол./жін. |
15–64 років | 1,05 чол./жін. |
після 65 років | 0,97 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | маршальці |
Найбільший етнос | маршальці |
Мови | |
Офіційна | маршальська, англійська |
Населення Маршаллових Островів. Чисельність населення країни 2015 року становила 72,2 тис. осіб (203-тє місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 25,6 ‰ (48-ме місце у світі), смертність — 4,21 ‰ (206-те місце у світі), природний приріст — 1,66 % (71-ше місце у світі) .
Народжуваність у Маршаллових Островах, станом на 2015 рік, дорівнює 25,6 ‰ (48-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 3,15 дитини на одну жінку (52-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 44,6 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,7 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2007 рік)[1].
Смертність у Маршаллових Островах 2015 року становила 4,21 ‰ (206-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,66 % (71-ше місце у світі)[1].
Середній вік населення Маршаллових Островів становить 22,7 року (172-ге місце у світі): для чоловіків — 22,6, для жінок — 22,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,84 року (136-те місце у світі), для чоловіків — 70,67 року, для жінок — 75,13 року[1].
Вікова структура населення Маршаллових Островів, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 25,7 року, жінки — 24,2 року, загалом — 24,9 року (дані за 2011 рік)[2].
Густота населення країни 2015 року становила 294,4 особи/км² (43-тє місце у світі)[1].
Маршаллові Острови високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 72,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,59 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Маджуро (столиця) — 31,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
№ | Назва | Регіон | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Маджуро Ебеє |
1 | Маджуро | Маджуро | 25 400 | Арно Джабор | ||||
2 | Ебеє | Кваджалейн | 15 000 | ||||||
3 | Арно | Арно | 2 068 | ||||||
4 | Джабор | Джалуїт | 1 200 | ||||||
5 | Вотьє | Вотже | 880 | ||||||
6 | Мілі | Мілі | 854 | ||||||
7 | Намдрік | Намдрік | 814 | ||||||
8 | Ебон | Ебон | 714 | ||||||
9 | Кілі | Кілі | 602 | ||||||
10 | Лікієп | Лікієп | 482 |
Річний рівень еміграції 2015 року становив 4,83 ‰ (192-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Маршаллові Острови є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Головні етноси країни: маршальці — 92,1 %, мішаного походження — 5,9 %, інші — 2 % населення (оціночні дані за 2006)[1].
Офіційні мови[4]: маршальська (махджел) — володіє 98,2 % населення країни, англійська — 90 %. Іншими мовами розмовляє 1,8 % населення країни (перепис 1999 року).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 54,8 %, Асамблея Бога — 27,8 %, римо-католицтво — 8,4 %, мормони — 2,1 %, інші течії християнства — 3,6 %, інші — 1 %, не сповідують жодної — 1,5 % (згідно з переписом 1999 року)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. (3-тє місце у світі)[1].
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,44 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 17,1 % ВВП країни (2-ге місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 20,66 ‰ (85-те місце у світі); хлопчиків — 23,29 ‰, дівчаток — 17,9 ‰[1].
Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 42,3 % (9-те місце у світі)[1].
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 93,5 % населення в містах і 97,6 % в сільській місцевості; загалом 94,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 84,5 %, в сільській місцевості — 56,2 %, загалом по країні — 76,9 % (станом на 2015 рік)[1].
Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 30,08 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 65 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 14 тис. унікальних інтернет-користувачів (210-те місце у світі), що становило 19,3 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2013 року становили 10,67 тис. осіб (217-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 11 %; промисловість і будівництво — 16,3 %; сфера послуг — 72,7 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2006 року дорівнювало 36 % працездатного населення, 2000 року — 30,9 % (194-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 11 %, серед юнаків — 12,2 %, серед дівчат — 8,7 %[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Маршаллових Островів докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Населення Маршаллових Островів | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1999 | 50 875 | — |
2002 | 56 639 | +11.3% |
2005 | 61 963 | +9.4% |
2008 | 63 174 | +2.0% |
2014 | 70 983 | +12.4% |
Демографічні дослідження в країні ведуться державними установами.