Населення Пуерто-Рико | |
---|---|
Чисельність | 3,598 млн осіб |
Густота | 415,2 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 8,15 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▼-0,6 % |
Народжуваність | 10,86 ‰ |
Фертильність | 1,64 дітей на 1 жінку |
Смертність | 8,67 ‰ |
Смертність немовлят | 7,57 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 17,72 % |
• 15–64 років | 64,78 % |
• старіші за 65 років | 17,5 % |
Середня тривалість життя | 79,25 року |
• чоловіків | 75,62 року |
• жінок | 82,94 року |
Статева структура | |
загалом | 0,92 чол./жін. |
при народженні | 1,02 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 0,92 чол./жін. |
після 65 років | 0,76 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | пуерториканці |
Найбільший етнос | пуерториканці |
Мови | |
Офіційна | іспанська, англійська |
Також у побуті | — |
Населення Пуерто-Рико. Чисельність населення країни 2015 року становила 3,598 млн осіб (131-ше місце у світі)[1]. Чисельність пуерториканців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 10,86 ‰ (180-те місце у світі), смертність — 8,67 ‰ (73-тє місце у світі), природний приріст — −0,6 % (227-ме місце у світі) .
Народжуваність на Пуерто-Рико, станом на 2015 рік, дорівнює 10,86 ‰ (180-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,64 дитини на одну жінку (176-те місце у світі)[1].
Смертність на Пуерто-Рико 2015 року становила 8,67 ‰ (73-тє місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив −0,6 % (депопуляція) (227-ме місце у світі)[1].
Середній вік населення Пуерто-Рико становить 39,5 року (54-те місце у світі): для чоловіків — 37,5, для жінок — 41,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,25 року (48-ме місце у світі), для чоловіків — 75,62 року, для жінок — 82,94 року[1].
Вікова структура населення Пуерто-Рико, станом на 2015 рік, має такий вигляд:
Густота населення країни 2015 року становила 415,2 особи/км² (34-те місце у світі)[1]. Міські поселення групуються вздовж узбережжя. Найбільше поселення Сан-Хуан. Винятком є населений регіон навколо Кагуасі в глибині острова безпосередньо на південь від столиці. Західна частина острова малонаселена.
Пуерто-Рико надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 93,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,21 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста країни: Сан-Хуан (столиця) — 2,463 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Муніципалітет | Населення | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сан-Хуан Баямон |
1 | Сан-Хуан | Сан-Хуан | 418 1400 | Кароліна Понсе | ||||
2 | Баямон | Баямон | 203 4990 | ||||||
3 | Кароліна | Кароліна | 170 4040 | ||||||
4 | Понсе | Понсе | 152 6340 | ||||||
5 | Кагуас | Кагуас | 86 804 | ||||||
6 | Гвайнабо | Гвайнабо | 81 360 | ||||||
7 | Маягуес | Маягуес | 78 647 | ||||||
8 | Трухільйо-Альто | Трухільйо-Альто | 54 189 | ||||||
9 | Аресібо | Аресібо | 49 318 | ||||||
10 | Фахардо | Фахардо | 34 068 |
Річний рівень еміграції 2015 року становив 8,15 ‰ (208-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні етноси країни: білі — 75,8 %, темношкірі — 12,4 %, індіанці, полінезійці, ескімоси та інші — 8,5 %, мішаного походження — 3,3 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].
Офіційні мови[2]: іспанська й англійська.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 85 %, протестантизм та інші — 15 % (станом на 2015 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 93,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 92,8 % — серед чоловіків, 93,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,4 % ВВП країни, станом на 2013 рік Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2013 рік).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 7,57 ‰ (157-ме місце у світі); хлопчиків — 8,38 ‰, дівчаток — 6,75 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 14 випадків на 100 тис. народжень (140-ве місце у світі)[1].
Пуерто-Рико входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Доступ до облаштованих джерел питної води 2012 року мало 93,6 % населення в містах і 93,6 % в сільській місцевості; загалом 93,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,3 %, в сільській місцевості — 99,3 %, загалом по країні — 99,3 % (станом на 2015 рік)[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 28,3 %; частка осіб похилого віку — 21,7 %, або 4,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 357,8 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 91 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,86 млн унікальних інтернет-користувачів (98-ме місце у світі), що становило 79,5 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2014 року становили 1,139 млн осіб (141-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 2,1 %; промисловість і будівництво — 19 %; сфера послуг — 79 % (станом на 2005 рік)[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 13,7 % працездатного населення, 2013 року — 15 % (147-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 26,6 %, серед юнаків — 28,9 %, серед дівчат — 23,1 % (33-тє місце у світі)[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Пуерто-Рико докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[3][4].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних (Бюро перепису населення США) і наукових установ Сполучених Штатів Америки.
Переписи населення Пуерто-Рико | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1765 | 44 883 | — |
1775 | 70 250 | +56.5% |
1800 | 155 426 | +121.2% |
1815 | 220 892 | +42.1% |
1832 | 350 051 | +58.5% |
1846 | 447 914 | +28.0% |
1860 | 583 308 | +30.2% |
1877 | 731 648 | +25.4% |
1887 | 798 565 | +9.1% |
1899 | 953 243 | +19.4% |
1910 | 1 118 012 | +17.3% |
1920 | 1 299 809 | +16.3% |
1930 | 1 543 913 | +18.8% |
1940 | 1 869 255 | +21.1% |
1950 | 2 210 703 | +18.3% |
1960 | 2 349 544 | +6.3% |
1970 | 2 712 033 | +15.4% |
1980 | 3 196 520 | +17.9% |
1990 | 3 522 037 | +10.2% |
2000 | 3 808 610 | +8.1% |
2010 | 3 725 789 | −2.2% |
2016 | 3 411 307 | −8.4% |
Джерело: Офіційні дані іспанської (1765—1887) та американської адміністрацій[5][6]. |
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр: |df=
(довідка)