Неджла Келек | |
---|---|
Народилася | 31 грудня 1957[1][2] (66 років) Стамбул, Туреччина[3] |
Країна | Туреччина Німеччина |
Діяльність | соціолог, письменниця |
Галузь | соціологія релігії і гендерні дослідження |
Нагороди | |
Неджла Келек у Вікісховищі |
Неджла Келек (тур. Necla Kelek, 31 грудня 1957, Стамбул) — німецька соціологиня і публіцистка турецького походження[4].
З родини адигів, які є в Туреччині етнічної меншиною. Коли 1968 року вся сім'я переїхала в Німеччину, Неджле було 11 років. Вона віддалилася від консервативної родини. Готувалася стати інженеркою, потім вивчала економіку і соціологію в Гамбурзі. Працювала в туристичному бюро в Гамбурзі та в інженерній фірмі у Вісбадені. Вивчала процеси імміграції та адаптації турків у Німеччині, формування ними т. зв. паралельного суспільства (нім. Parallelgesellschaft). 2001 року захистила в Грайфсвальдському університеті докторську дисертацію про процеси дорослішання ісламських жінок, значення релігійності в родинному та суспільному житті школярок турецького походження, випустила написану на її основі книгу «Іслам у повсякденному житті» (2002).
Надалі еволюціювала в бік активного антиісламізму. Стверджує несумісність ісламських та західних цінностей, що викликає критику з боку низки ісламських організацій. Входила до науково-консультативної ради Фонду Джордано Бруно[de], який відстоює цінності терпимості і критично налаштований щодо радикального ісламізму. Дотримується феміністичних поглядів. Друкується в широкій пресі (Die Zeit, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Die Tageszeitung, Die Welt), гостро, а часом і різко полемізує, привертаючи увагу публіки, Так великим шумом супроводжувалася викликана нею 2006 року дискусія щодо проблеми насильства, репресивного ставлення до жінок у турецьких родинах тощо, полеміка навколо побудови мечеті в Кельні 2007 року, виступи 2012 року з приводу ритуального обрізання хлопчиків у сім'ях, які сповідують іслам, тощо. Опоненти, серед яких — деякі фахівці з соціології та демографії, які вивчають міграційні процеси, дорікають Келек за ангажованість, необ'єктивне використання соціологічних даних, відхід від наукової строгості і неупередженості. Попри це, Келек, як і раніше, залишається в центрі принципових, важливих для Німеччини і Європи громадських дискусій останнього десятиліття, її діяльність знаходить визнання. Книги і статті Келек перекладено багатьма мовами, зокрема японською.