Оргіїв (жудець)

Жудець Оргіїв
Județul Orhei
—  Повіт (жудець)  —
Жудець Оргіїв
Герб Жудець Оргіїв
Герб
Країна Румунія
Історична область Бессарабія
Столиця (Reședință de județ) Оргіїв
Створено 1925 (уперше)
1941 (удруге)
Припинив існування 1938 (уперше)
1944 (удруге)
Уряд
 - Тип Префект
Площа
 - Повна 4026 км²
Населення (1930)
 - Усього 279 292
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Розташування Жудець Оргіїв
Белцький жудець на карті Румунського королівства 1930 року
Белцький жудець на карті Румунського королівства 1930 року
Мапа

Жуде́ць Оргі́їв — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на півночі Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею в Оргієві.

Межував із жудцем Сороки на півночі, з жудцем Белць на заході, з Радянським Союзом по Дністру на сході та з жудцем Лепушна — на півдні.

Історія

[ред. | ред. код]

Оргіївський жудець був спадкоємцем Оргіївського повіту Молдавського князівства та Бессарабської губернії Російської імперії.

Внаслідок унії Бессарабії з Румунією 1918 року територія жудця ввійшла до складу Великої Румунії. 1925 року офіційно утворено жудець Оргіїв.

Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з жудцями Лепушна, Тягиня і Четатя-Албе в новостворений цинут Ністру.

У червні 1940 року внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа Румунія була вимушена поступитися Бессарабією та Північною Буковиною (включно з жудцем Оргіїв) на користь Радянського Союзу, що привело до створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. В липні 1941 року внаслідок спільних німецько-румунських військових дій територія повернулася під румунське управління, увійшовши в статусі відновленого жудця до складу Бессарабського губернаторства. Було створено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено.[1] 1944 року Червона Армія вибила німецько-румунських загарбників із молдовської землі і територія жудця знову потрапила під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, яким, а також наступним мирним договором 1947 року підтверджено радянсько-румунський кордон станом на 1 січня 1941 року.[2][3] 1991 року територія жудця разом із рештою Молдавської РСР увійшла до складу незалежної Молдови.

Устрій

[ред. | ред. код]
Карта Оргіївського жудця на час утворення в 1938 році

Спочатку жудець поділявся на чотири райони (рум. plăși):[4]

Пізніше було створено ще два райони:

Станом на 1938 рік жудець адміністративно поділявся на шість районів:

  1. Бравіча
  2. Кіперчень
  3. Криуляни
  4. Оргіїв
  5. Теленешти
  6. Резина

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 279 292 людини, з яких 87,3 % румунів, 6,8 % євреїв, 3,9 % росіян, а також деякі дрібніші меншини. У релігійному відношенні населення складали 92,3 % православних, 7,0 % юдеїв і деякі дрібніші громади.

Містяни

[ред. | ред. код]

Міське населення повіту складалося з 52,2 % румунів, 41,2 % євреїв, 4,5 % росіян та ін. У релігійному відношенні міські жителі ділилися на 54,7 % православних, 41,9 % юдеїв тощо.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ James Stuart Olson; Lee Brigance Pappas; Nicholas Charles Pappas (1994). An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires. Greenwood Publishing Group. с. 484. ISBN 9780313274978.
  2. ↑ The Avalon Project : The Armistice Agreement with Rumania; September 12, 1944. avalon.law.yale.edu. Процитовано 17 березня 2018.
  3. ↑ United States Department of State. Foreign relations of the United States, 1946. Paris Peace Conference: documents Volume IV (1946)
  4. ↑ Portretul României Interbelice — Județul Bălți

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оргіїв (жудець)