Павло Єрмолінський
| Павло Єрмолінський | ||
 | ||
| Єрмолінський у 2015 році | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Дата народження |
25 січня 1987 (38 років)  | |
| Місце народження |
Київ, Українська РСР, СРСР | |
| Країна |
 Ісландія | |
| Зріст | 203 см | |
| Інформація про клуби | ||
| Поточний клуб | Завершив кар'єру | |
| Позиція | Розігруючий захисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (очки) |
| 1998 2001–2002 2002–2003 2003–2004 2004–2005 2005–2007 2007–2008 2008–2009 2009–2010 2010 2010–2011 2011–2012 2012–2013 2013–2019 2019–2022 |
«ІА» «Скаллагрімур» «ІР» «Віші» «Малага» «Аксаркія» «Уельва» «Ла-Пальма» «Касерес»→ «КР» «КР» «Сундсвалль Дрегонс» «Норрчепінг Долфінс» «КР» «Валур» |
|
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2021—2022 2023— донині |
«Валур» (асистент головного тренера) «Тіндастолль»
|
|
|
* Ігри та очки за професіональні клуби
| ||
Павло Єрмолінський (ісл. Pavel Ermolinskij; нар. 25 січня 1987, Київ, Українська РСР, СРСР) — ісландський баскетболіст українського походження,[1] який виступав на позиції розігруючого захисника за низку клубів, зокрема за іспанську «Малагу» та національну збірну Ісландії.[2] Восьмиразовий чемпіон Ісландії, володар Кубка Іспанії. Після завершення ігрової кар'єри — баскетбольний тренер. З 2023 року очолює тренерський штаб ісландського «Тіндастолля».
Народився 1987 року в Києві у сім'ї баскетболіста Олександра Єрмолінського.[1] 1992 року у віці 5 років переїхав до Ісландії, коли батько підписав контракт з клубом «Скаллагрімур».[3]
Єрмолінський вперше з'явився в грі за «ІА» 6 березня 1998 року, у віці лише 11 років, коли його батько та головний тренер Олександр Ермолінський відібрав його до складу з 10 гравців проти «Няровика». У той час не було правил щодо мінімального віку гравців у лізі.[4]
Наступного разу, коли він зіграв у старшій команді став сезон 2001–2002, коли він з'явився в 15 іграх, набираючи в середньому 1,8 очка за гру в складі «Скаллагрімура».[5]
У сезоні 2014—2015 Павло зробив тріпл-дабл, набираючи 13,3 очка, 10,5 підбирання та 10,3 передачі за гру в 15 іграх регулярного сезону за «КР».
У сезоні 2017—2018 років був лідером «КР» за результативними передачами. 28 квітня 2018 року виграв свій шостий чемпіонат Ісландії після того, як «КР» переміг «Тіндастьоль» у фіналі.[6] Це була вісімнадцята поспіль серія плей-оф, яку він виграв.[7] Просидівши перші три матчі сезону 2018–2019, відновив тренування з «КР» наприкінці жовтня. 4 травня 2019 року виграв свій 7-й національний чемпіонат.[8]
13 серпня 2019 року Павло підписав 2-річний контракт із суперником «КР» з Рейк'явіка — «Валур».[9] Він сильно розпочав сезон, показавши значну результативність у четвертій чверті, здобувши перемоги над «Фйолніром» і «Торлакшофном». 25 жовтня забив триочковий кидок за 5 секунд до кінця овертайму проти «Тіндастоля». 5 січня 2020 року Павло не дотягнув 1 результативну передачу до рекорду ліги, віддавши 17 результативних передач у переможному матчі проти Фйолніра.[10]
6 травня 2022 року провів свій 100-й матч плей-оф чемпіонату. 18 травня 2022 року виграв свій восьмий національний чемпіонат після того, як «Валур» переміг «Тіндастолль» у фінальній серії.
22 серпня 2022 року оголосив, що залишає «Валур».[11]
У жовтні 2022 року оголосив про завершення кар'єри.[12]
Виступав за національну збірну Ісландії з баскетболу з 2004 року та брав участь у Євробаскеті 2015 та 2017.[13][14]
У сезоні 2021—2022 років Єрмолінський працював асистентом тренера «Валюр».
14 січня 2023 року був призначений на посаду головного тренера «Тіндастоля».[15]
- Чемпіон Ісландії (8): 2011, 2014—2019, 2022
- Володар Кубка Ісландії (7): 2011, 2016. 2017
- Володар Суперкубка Ісландії (2): 2014, 2015
- Ісландський гравець року чемпіонату: 2011, 2015
- Символічна перша збірна чемпіонату: 2011, 2014—2016
- Найцінніший гравець кубка Ісландії: 2011
- Володар Кубка Іспанії: 2005
- ↑ а б Harðarson, Haukur (14 серпня 2015). „Lít á mig sem Íslending frekar en Rússa“ - RÚV.is. RÚV. Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Pavel gefur alltaf gullin sín. www.mbl.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Háskólabókasafn, Landsbókasafn Íslands-. Tímarit.is. timarit.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Háskólabókasafn, Landsbókasafn Íslands-. Tímarit.is. timarit.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Tölfræði. gamli.kki.is. Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ KR meistari fimmta árið í röð. www.mbl.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Jónsson, Ólafur Þór. Pavel ekki tapað einvígi í úrslitakeppninni í átta ár. Karfan.is (брит.). Архів оригіналу за 28 квітня 2023. Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Eggertsdóttir, Ástrós Ýr (5 квітня 2019). Umfjöllun: KR - ÍR 98-70 | KR Íslandsmeistari sjötta árið í röð - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Eggertsdóttir, Ástrós Ýr (13 серпня 2019). Pavel: Var orðinn of rólegur og sáttur í KR - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Jónsson, Óskar Ófeigur (1 червня 2020). Pavel náði ekki metinu en jafnaði aftur við þá Jón Kr. Gíslason og Pál Kolbeins - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Arason, Atli (22 серпня 2022). Pavel yfirgefur Íslandsmeistarana - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Eiríksson, Valur Páll (10 травня 2022). Pavel hættur: „Hef átt nokkur rifrildi við körfuboltann í gegnum tíðina“ - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Jónsson, Óskar Ófeigur (9 квітня 2015). Pavel: Við unnum ekkert lottó til að vera hérna - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Leifsson, Anton Ingi (9 березня 2017). Pavel: Aldrei hægt að ásaka þetta lið um vilja- og baráttuleysi - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Halldórsson, Arnar Geir (14 січня 2023). Pavel nýr þjálfari Tindastóls - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 28 квітня 2023.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |