Патрикій Наримунтович

Патрикей Наримунтович
Князь Новгородський
1383 — 1386
Попередник:	Дмитро Донський
Наступник:	Лугвеній Ольгердович
1397 — бл. 1399
Попередник:	Костянтин Іванович Білозерський
Наступник:	Лугвеній Ольгердович
Народження:	бл. 1340
Смерть:	1408
Рід:	Гедиміновичі
Батько:	Наримунт[1]
Мати:	Марія Тохтовна^d[2]
Діти:	Федір, Юрій, Олександр

Патрикій (Давид) Наримунтович (?—1397^[3]/1408) — князь новгородський (1383—1386, 1398—1399) і стародубський(?) (1399—1408). Син князя полоцького і пінського Наримунта Гедиміновича. Родоначальник низки княжих родів.

Біографія

Вперше згадується в литовсько-польському мирному договору 1352 року^[4]. У 1358 році поставив підпис на литовсько-мазовецькій угоді.

У 1383—1386 і з 1398 року Патрикій був князем в Новгороді, куди прибув на запрошення боярської ради і був прийнятий з великими почестями. Від новгородців у спадок отримав міста Орєхов та Корелу, а також село Лужське.

У 1384 році Патрикій розширив новгородські володіння вздовж Ревельської дороги на захід, за що отримав в управління все південне узбережжя Фінської затоки до річки Нарви. Для захисту новгородських земель він побудував фортецю Ям (сучасний Кінгісепп) в пониззі Луги.

У 1386 році Дмитрій Донський зібрався в похід на Новгород через розбій місцевих ушкуйників на торгових шляхах, який відбувався не без впливу Патрикія та інших литовських князів. Тоді новгородські жителі, ймовірно, на вимогу Дмитра, 1388 року забрали у Патрикія Ладогу і Руссу та передали їх іншому литовському князю — Лугвенію Ольгердовичу.

На початку XV ст. почав князювати у Стародубі. У 1408 року Патрикій разом з низкою литовських князів на чолі із Свидригайлом виїхав на службу до великого князя московського, Василія I. Та вже наступного року Свидригайло зі своїми прихильниками вертається у Литву, пограбувавши по дорозі місто Серпухов. У 1409 р. їх бере в полон Вітовт, який був розлючений зрадою родичів, і на місці стратив двох князів — ймовірно Патрикія та його сина Олександра^[5]. На думку деяких науковців, дана звістка відноситься не до Патрикія Наримунтовича, а до стародубського князя Патрикія Давидовича, Рюриковича за походженням^[6].

Сім'я і діти

Сини:

• Федір Патрикійович — князь Стародубський, загинув у битві на річці Ворсклі, родоначальник князів Хованських.
• Юрій Патрикійович — московський боярин, предок князів Булгакових, Хованських, Щенятіних та Голіциних.
• Олександр Патрикійович — князь Стародубский, родоначальник князів Корецьких.

Примітки

1. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 274.
   d:Track:Q125352562
2. Pas L. v. Genealogics — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
3. Tęgowski J., Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów, Poznań — Wrocław 1999​, s. 28.
4. Докладніше: Війна за Галицько-Волинську спадщину
5. Вихованець В. Загадковий акт Казимира Ягелончика (в Троках, від 7-го індикта) / Василь Вихованець // Острозький краєзнавчий зібрник. (Вип. 5). 2012. — С. 18.
6. Tęgowski J., Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów, Poznań — Wrocław 1999​, s. 29.

Література

• Войтович Л. 4.5. Гедиміновичі. Євнутовичі. Мстиславські Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Белы А. Нарымонтавічы // Вялікае Княства Літоўскае. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі, 2005. — 788 с.: іл. — С. 350—351. (белор.)
• Tęgowski J., Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów, Poznań — Wrocław 1999​, s. 28—29.