Президентський палац (Любляна)

Президентський палац
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Президентський палац. Карта розташування: Словенія
Президентський палац
Президентський палац
Президентський палац (Словенія)
Країна Словенія Редагувати інформацію у Вікіданих
Територіальна одиницяЛюбляна
Любляна Редагувати інформацію у Вікіданих
46°02′57″ пн. ш. 14°29′53″ сх. д. / 46.049256079° пн. ш. 14.49810647° сх. д. / 46.049256079; 14.49810647
Стильнеоренесанс Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторRudolf Bauerd і Emil von Försterd Редагувати інформацію у Вікіданих
Час заснування1899 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сучасний станпам'ятка місцевого значенняd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтpredsednik.si/up-rs/uprs.nsf/objave/Predsedniska-palaca Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Президентський палац у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Будівля уряду та канцелярія президента (словен. Vladna in predsedniška palača), також просто Будівля уряду (словен. Vladna palača) або Канцелярія президента (словен. Predsedniška palača) — будівля в Любляні, столиці Словенії, в якій знаходиться канцелярія президента Словенії, генерального секретаря уряду Словенії та Протокол Словенії[2]. Розташована на розі вулиць Прешернова цеста (Prešernova cesta), Ерявцева цеста (Erjavčeva cesta) та Грегорчича (Gregorčičeva ulica) в районі Центр, поруч з Центром Цанкар'є[3][2]. Використовується для проведення державних та церемоніальних заходів, а також для прийомів та зустрічей з іноземними високопосадовцями та главами держав, що приїжджають з візитом[4]. Іноді тут проводяться виставки[5][6].

Історія

[ред. | ред. код]

Проектна документація будівлі була підготовлена інженером Рудольфом Бауером на основі роботи архітектора Еміля фон Фьорстера[7][8]. Перші розкопки відбулися у жовтні 1886 року, фундамент був закладений навесні 1897 року. Дозвіл на використання було видано 11 листопада 1898 року[7]. Спочатку будівля використовувалася як штаб-квартира провінційної влади Герцогства Крайна. Після Другої світової війни тут розміщувалися мерія Любляни, Конституційний суд, а з 1975 року — Виконавча рада Соціалістичної Республіки Словенія[7]. З 1993 року тут розміщується канцелярія президента Республіки Словенія, канцелярія прем'єр-міністра Словенії та генерального секретаря уряду Словенії[9][10]. Того ж року будівлю було взято під охорону як пам'ятку культури[11].

Архітектура

[ред. | ред. код]

Триповерхова будівля побудована в стилі неоренесансу і має атріальний план[11]. Є два внутрішні двори і велика зала[8], так звана Кришталева зала, яка зараз використовується для прийомів, але спочатку була каплицею[9]. Передній фасад, повернутий у бік вулиці Прешерна, має три входи. Обабіч головного входу, який знаходиться посередині, стоять алегоричні статуї влади і закону, створені віденським архітектором Йозефом Байєром[12]. На фасаді також є два другорядні входи, по одному з кожного боку від головного входу. Ці входи виходять на жвавий міський проспект і не справляють враження, характерного для протокольної будівлі[10]. Крім того, є входи з вулиці Ерявець та вулиці Грегорчича. Кути будівлі підкреслені вежами[8]. Інтер'єр був оформлений у міжвоєнний період (20 століття) Гойміром Антоном Косом зі сценами з історії Словенії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Registry of Cultural Heritage of Slovenia — Міністерство культури Словенії.
  2. ↑ а б Habič, Marko (1997). Vladna palača - sedež vlade in predsednika Republike Slovenije [The Government Building – The Seat of the Government and the Office of the President of the Republic of Slovenia]. Prestolnica Ljubljana nekoč in danes [A pictorial chronicle of a capital city]. National Publishing House of Slovenia. Sinergise, d. o. o. ISBN 86-341-2007-4. Архів оригіналу за 4 лютого 2011. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  3. ↑ Četrtna skupnost Center [Center District] (словен.). Процитовано 18 лютого 2012.
  4. ↑ Dan odprtih vrat Predsedniške palače sredi srede na Valu 202 [Doors Open Day of the Presidential Palace in the Middle of the Wednesday at Val 202]. RTV Slovenia. Office of the President of the Republic of Slovenia. 4 грудня 2002. Процитовано 18 лютого 2012.
  5. ↑ Najbolj fotogenični utrinki 20-letne Slovenije [The Most Photogenic Moments of the 20-Year-Old Slovenia] (словен.). MMC RTV Slovenia. 4 січня 2011.
  6. ↑ O sloART.si [About sloART.si]. sloART.si (словен.). Estoritve d. o. o.
  7. ↑ а б в (необхідна підписка) Vladna palača praznuje stoletnico [The Government Palace Celebrates its 100th Anniversary]. Slovenian Press Agency. 11 листопада 1998.
  8. ↑ а б в Stavba deželne vlade – Predsedstvo Republike Slovenije [The Building of the Provincial Government – The Presidency of the Republic of Slovenia]. Arhitekturni vodnik [Architectural Guide] (словен.). Zavod Trajekt [Trajekt Institute]. Процитовано 18 лютого 2012.
  9. ↑ а б Predsedniška palača [President's Office]. Predsednik Republike Slovenije [The President of the Republic of Slovenia] (словен.). 2008. Процитовано 18 лютого 2012.
  10. ↑ а б Unetič, Ines (2009). Protokolarni prostor v Ljubljani: Podoba protokolarnega prostora skozi čas, prostor in družbo [Protocol Space in Ljubljana: Image of the Protocol Space Through Time, Space, and Society]. Kronika (словен.) (англ.). 57 (1): 106. ISSN 0023-4923.
  11. ↑ а б Ljubljana - Vladna palača [Ljubljana: Government Palace]. Registry of Immovable Cultural Heritage (словен.). Ministry of Culture, Republic of Slovenia. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2012.
  12. ↑ Predsednik republike [President of the Republic]. MMC RTV Slovenia (словен.). 18 січня 2006.