Репресивна психіатрія

Репреси́вна психіатрі́я (також каральна психіатрія) — форма боротьби з політичними супротивниками, ізоляція та ув'язнення дисидентів. Випадки використання репресивної психіатрії мали місце в багатьох країнах (включаючи розвинені демократії), але найбільшу популярність здобуло використання репресивної психіатрії в СРСР.

Згідно Подрабінека: «… каральна медицина — знаряддя боротьби з інакодумцями, яких неможливо репресувати на підставі закону про те, що вони мислять інакше, ніж це предписано»

Методи репресивної психіатрії

[ред. | ред. код]

До методів репресивної психіатрії відносять:

Історичні приклади

[ред. | ред. код]

Друга французька імперія

[ред. | ред. код]

За часів Наполеона III госпіталізація в психіатричних лікарнях використовувалася як міра придушення руху сен-симоністів. Понад 40 прихильників А. Сен-Симона були примусово поміщені в лікарні під приводом того, що їх політичні погляди є ознакою ненормальності. Проте ця практика не набула поширення, оскільки незабаром з'ясувалося, що лікарі часто співчували поглядам «пацієнтів», а в деяких випадках самі переходили в сен-симонізм. Не зважаючи на це, не менше як 6 сен-симоністів були звільнені з лікарень тільки після падіння Імперії в 1871 р.

Російська імперія

[ред. | ред. код]

В епоху імператора Миколи I існувала практика оголошення "божевільними" тих, хто наважувався критикувати самодержавно-кріпосницький лад і з подальшим ув'язненням в божевільні або накладанням домашнього арешту. Так, пожиттєвий домашній арешт із психіатричним наглядом і забороною писати був накладений на філософа Петра Яковича Чаадаєва, якого визнали "ненормальним" за його критичні щодо ладу Російської імперії "Філософські листи".

СРСР

[ред. | ред. код]
Докладніше: Використання психіатрії в політичних цілях в СРСР

Першою жертвою радянської репресивної психиатрії стала революціонерка-терористка, лідер партії лівих есерів Марія Спіридонова, ув'язнена в психіатричній лікарні за наказом Дзержинського у 1921 р.

Комісія Міністерства охорони здоров'я України під час перевірки психіатричної лікарні із суворим наглядом у м. Дніпрі знайшла архів медичних карток часів радянської «каральної психіатрії».

З 1968 по 1991 роки в психіатричній лікарні Дніпропетровська на примусовому лікуванні перебували дисиденти за сфабрикованими діагнозами «млява шизофренія» та "сутяжно - параноїдальний розвиток особистості". Зокрема там були віднайдені історії хвороби відомих українських дисидентів Анатолія Лупиноса та Леоніда Плюща, а також листи від їх рідних.

Страшно уявити скільки доль як молох перемолола ця каральна машина. Це феномен "каральної психіатрії", коли наука стала на службу цілої каральної системи тоталітарної країни. СССР — зник з карти світу, але його каральна система багато в чому збереглася до сьогодні. Наша ціль — виправити цю історичну несправедливість.

Фактично, до цього моменту все, що ми знаємо про каральну психіатрію, скоріше базується на уявленнях та спогадах колишніх пацієнтів.

— Уляна Супрун

Комісія МОЗ України вилучила ці архівні документи й передала експертно-перевіряльній комісії, яка має долучити їх до Національного архівного фонду України.

Росія

[ред. | ред. код]

З початку 2010 - х в Росії відроджується репресивна психіатрія як метод боротьби з противниками влади. Екологічні активісти, громадські діячі, опозиційно налаштовані громадяни масово відправляються до психіатричних закладів, за рішенням судів. Репресивна психіатрія стала одним з методів боротьби з інакодумством в окупованому Росією Криму. Зокрема, примусове лікування було застосовано до заступника голови Меджлісу кримсько - татарського народу Ільмі Умерова.У січні 2021 року примусово госпіталювали якутського активіста, шамана Олександра Габишева, який оголосив піший похід до Москви, з метою вигнати із Кремля "злого духа" Володимира Путіна. В подальшому його доставили до Новосибірської спеціалізованої психіатричної лікарні з суворим наглядом. З початком повномасштабного вторгнення Росії до України репресивна психіатрія стала широко застосовуватись до антивоєнних активістів. Серед жертв російської репресивної психіатрії за критику режиму Путіна і розв'язаної ним агресивної війни маркетолог з Санкт-Петербурга Вікторія Петрова, студент з Одинцово Максим Липкань. Також, за непідтвердженими даними, на окупованих територіях України російські власті відправляють до психлікарень українських школярів за незгоду з політикою окупантів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bowart W. Operation Mind Control. N.Y.: Dell, 1978. ISBN 0440167558.
  • Constantine A. Psychic Dictatorship in the U.S.A. L.A.: Feral House, 1995. ISBN 0-922915-28-8.
  • Mitford J. Kind and Usual Punishment. The Prison Business. N.Y.: Alfred Knopf, 1973, 1974. ISBN 0394476026, ISBN 0394710932.
  • Pines M. The Brain Changers: Scientists and the New Mind Control. N. Y.: Harcourt Brace Jovanovich, 1973, 1975. ISBN 0151137005, ISBN 0451064232.
  • Salomon G. Saint-Simon und der Sozialismus. Berlin, 1919.
  • Scheflin A. W., Opton Jr. E. M. The Mind Manipulators: A Non-Fiction Account. N. Y.: Paddington Press, 1978. ISBN 0448229773.
  • Прокопенко А. С. Безумная психиатрия. Секретные материалы о применении в СССР психиатрии в карательных целях. М.: Совершенно секретно, 1997. ISBN 5-85275-145-6.
  • Комісія МОЗ знайшла архів каральної психіатрії у Дніпрі. http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. 31 липня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Подрабинек А. Карательная медицина. — Нью-Йорк: Хроника, 1979. — 192 с.
  • Блох С., Реддауэй П. Диагноз: инакомыслие: Как советские психиатры лечат от политического инакомыслия. — London: Overseas Publications Interchange Ltd, 1981. — 420 с.

Посилання

[ред. | ред. код]