Роздільна здатність (або роздільність) — у мас-спектрометрії — здатність розділити йони з невеликою різницею відношень маса/заряд. Для окремого піка, що походить від однозаряджених йонів з масою m в масспектрі, розділення можна виразити як m /Δm, де Δm — ширина піка на висоті, яка є певною часткою загальної висоти піка (рекомендованими є три її значення 50 %, 5 % та 0.5 % від загальної висоти).
Відповідно до визначення ІЮПАК[1][2]:
Для магнітно-секторного аналізатора роздільна здатність визначається напруженістю магнітного поля та значенням прискорювальної напруги іона . Для кінетичної енергії іона в прискорювальному полі маємо формулу:
де:
Потрапляючи в магнітне поле напруженістю перпендикулярно до магнітних силових ліній, цей іон рухатиметься по колу радіуса R, причому сила Лоренца надаватиме доцентрового прискорення:
Магнітно-секторні прилади можуть вимірювати значення до 10000, мають найвищу точність вимірювання мас (< 5 м д.), а також найкращий динамічний діапазон — .
На малюнку наведено приклад збільшення роздільної здатності мас-спектрометра, необхідної для розділення близьких за масою молекул азоту ( Да), монооксиду вуглецю ( Да) та етилену ( Да).
Для розділення піків іонів і з масами і Да необхідна роздільність не менше , тоді як для розділення і з масою Да — вже більше .
![]() |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |