Річард М. Вайнер | |
---|---|
нім. Richard M. Weiner | |
Народився | 6 лютого 1930[1] Чернівці, Румунське королівство |
Помер | 13 серпня 2020 (90 років) |
Країна | Німеччина Румунія |
Діяльність | фізик, викладач університету, письменник |
Alma mater | Бухарестський університет |
Заклад | Марбурзький університет |
Річард М. Вайнер (6 лютого 1930 — 13 серпня 2020[2]) — професор теоретичної фізики в Марбурзькому університеті (Марбург, Німеччина) та співробітник Laboratoire de Physique Théorique в Університеті Париж XI (Орсе, Франція).
Народився 1930 року в місті Черновіц у Румунському королівстві (нині Чернівці, Україна). Вижив у Чернівецькому гетто.
1958 року в Бухарестському університеті здобув ступінь доктора філософії з фізики, а від 1951 до 1968 року працював науковим співробітником Інституту фізики Румунської академії наук. Через намір залишити румунський комуністичний режим його понизили і відмовили у виїзній візі, він став одним із перших відмовників Центральної та Східної Європи. Втеча Вайнера 1969 року з комуністичної Румунії та приєднання до CERN потрапили на перші шпальти в ЗМІ[3].
Річард Вайнер передбачив ізомерний зсув[en][4][5][6], який знайшов широке застосування в багатьох галузях фізики[7][8]. Також передбачив ефект гарячої точки в субатомній фізиці[en][9] і зробив внесок у теорію кореляцій Бозе — Ейнштейна[en], став автором єдиного підручника з кореляцій Бозе — Ейнштейна[10]. Був ініціатором та співорганізатором серії зустрічей LESIP[11][12]. Опублікував книгу під назвою «Аналогії у фізиці та житті, наукова автобіографія» (англ. Analogies in Physics and Life, A scientific Autobiography)[3][13][14].
Керував докторськими дослідженнями Норберта Стелте, Міхаеля Плюмера, Удо Орніка, Фернандо Навари, Бернгарда Шлея та Неллі Арбекс, а також мав постдокторантів: Сібаджі Раху, Апостолоса Вурдаса, Фреда Поттага, Леоніда Разумова та інших.
Автор понад 180 публікацій у наукових журналах і книгах. Також опублікував науково-фантастичний роман німецькою мовою Das Miniatom-Projekt[15][16][17]. Дав декілька інтерв'ю, зокрема Frankfurter Rundschau[16], а також Hessischer Rundfunk[en] у серії Doppelkopf[en], присвяченій відомим особистостям[18].