Сандра Велнер народилася та виросла в Піттсбурзі, Пенсільванія. Є дочкою Нікодема і Барбари Саф'єр Вельнер. Її батьки були польськими емігрантами, навчалися у Великій Британії. Її батько був інженером-будівельником, а мати була медсестрою. Сандра закінчила Гілельську академію в 1975 році. Згодом пройшла курс прискореної медичної освіти у Ліхайському університеті та отримала диплом медичного коледжу при Дрексельському університеті у 1981 році (у віці 22 років). Вона продовжила навчання за спеціальністю акушер-гінеколог в Єльському університеті.[1]
Велнер почала свою кар'єру працюючи хірургом і спеціалістом з безпліддя, керуювала жіночою клінікою в Атланті, штат Джорджія. 1987 року вона пережила серцевий напад у Нідерландах. Ускладнення від нападу призвели до неврологічних порушень, зокрема, вплинули на рухливість, зір і дрібну моторику. Після п'ятирічної реабілітації вона змогла відновити роботу в медицині, але хірургічну практику продовжити не змогла. При ходьбі змушена використовувати тростину та інші опори.[2]
Лікарська практика Велнер після травми була зосереджена на первинному лікуванні інвалідів. Її практика розташовувалась у Вашингтоні, що дозволяло Велнер консультуватися з федеральними агентствами такими, як Американське онкологічне товариство та інші національні організації. Сандра Велнер була доцентом акушерства та гінекології в Джорджтаунському університеті та медичних школах Мерілендського університету.[3][4] Вона була автором декількох журнальних статей та двох книг про здоров'я та інвалідність жінок . Її «Посібник Велнер з догляду за жінками-інвалідами» (Welner's Guide to the Care of Women with Disabilities) вийшов посмертно.
Працюючи з пацієнтами-інвалідами, Велнер винайшла спеціальний стіл для огляду пацієнтів (який згодом назвали стіл Велнер), на якому можна регулювати нахил та висоту поверхні для легшого перенесення людини з інвалідного візка. Такий стіл також є зручним для лікаря-інваліда, дозволяючи ширший діапазон позицій для проведення обстеження.[1][5]
Брати Сандри Майкл Велнер і Алан Велнер також були лікарями (Майкл — судовий психіатр, Алан, лікар-фізіолог).[6]
У 2001 році з Сандрою Велнер стався нещастий випадок: полум'я свічки перекинулося на одяг Сандри. Велнер отримала сильні опіки та померла від ускладнень.[7][8] Вона похована на Єврейському центральному кладовищі Parkway в окрузі Аллегені, штат Пенсільванія.[9]
Професійний довідник «Посібник Велнер з догляду за жінками-інвалідами» вийшов у видавництві Lippincott Williams & Wilkins 2003 року (після смерті авторки).[6]
У 2004 році її посмертно ввели у Національний зал слави інвалідів у Колумбусі, штат Огайо.[10]
Стіл Велнер досі знаходиться у виробництві і використовується у багатьох клініках в усьому світі.[1][11]
Welner, Sandra L. (April 1998). Screening Issues in Gynecologic Malignancies for Women with Disabilities: Critical Considerations. Journal of Women's Health. 7 (3): 281—285. doi:10.1089/jwh.1998.7.281.
Welner, Sandra L. (1998). Caring for the woman with a disability. У Lila A. Wallis; Anne Sharnoff Kasper (ред.). Textbook of women's health. Philadelphia, PA: Lippincott-Raven. с. 87–92. ISBN9780316919913.
↑Sandra Welner, "Reproductive Endocrinology and Disability: The Effect of Disability on Menstrual Cyclicity and Fertility, " Infertility and Reproductive Clinics of North America 9(4)(October 1998).