Скальковський Аполлон Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скальковський.
Аполлон Скальковський
Apollo Skalkowski
Народився1 (13) січня 1808(1808-01-13)
Житомир, Волинська губернія, Російська імперія
Помер28 грудня 1898 (9 січня 1899)(1899-01-09) (90 років)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
ПохованняПерший Християнський цвинтар
Країна Російська імперія
Діяльністьісторик, статистик, архівіст, публіцист, письменник
Alma materІсторико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Вільнюський університет
Галузьісторія[1], статистика[1], публіцистика[1], архівознавство[1] і Історична проза[d][1]
ЗакладПетербурзька академія наук
ЧленствоПетербурзька академія наук
Дітисин і дочка
НагородиДемидовська премія
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Скальковський Аполлон Олександрович у Вікісховищі

Аполло́н Олекса́ндрович Скалько́вський (пол. Apollo Skalkowski, рос. Аполлон Александрович Скальковский; 1 (13) січня 1808(18080113), Житомир, Волинська губернія, Російська імперія — 28 грудня 1898 (9 січня 1899)(18990109), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — український та російський історик, архівіст та статистик Російської імперії польського походження.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вихованець Віденського й Московського університетів, з 1828 — урядовець канцелярії Новоросійського генерал-губернаторства в Одесі, згодом довголітній секретар і редактор видань Одеського статистичного комітету (офіційна назва — головний статистичний комітет Новоросійського краю; Скальковський очолював його понад п'ятдесят років), один із засновників Одеського Товариства історії і старожитностей, активний діяч Товариства сільського господарства Південної Росії; 19 грудня 1856 був обраний членом-кореспондентом Петербурзької академії наук (історико-філологічне відділення, по розряду історико-політичних наук). Також заснував у Одесі архів міністерства внутрішніх справ і очолював його.

Батько театрального критика Костянтина Скальковського та оперової співачки Ганни Бертенсон-Скальковської.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Автор численних праць з історії й економіки Південної України XVIII—XIX століть (переважно на основі архівних матеріалів); головні з них: «Хронологическое обозрение истории Новороссийского края», тт. І—II (1835—1838) й «Опыт статистического описания Новороссийского края», тт. І—II (1850—53; т. III залишився в рукопису; за цю працю отримав Демидовську премію). Скальковський знайшов і зберіг архів Коша Запорозького XVIII століття (нині в Києві), на підставі якого написав низку праць, зокрема «История Новой Сѣчи или последняго Коша Запорожского», тт. І—III (1840; друге видання — 1846, третє — 1885—86; сучасне перевидання — 1994), «Наезды гайдамак на Западную Украйну в XVIII ст. 1733—1768 гг.» (1845); документальні статті з історії Запорожжя та Правобережної України XVIII ст., серед них: «Филипп Орлик и Запорожцы» («Київська старовина», 1882), «Несколько документов из истории гайдамачества» («Київська старовина», 1885) та ін.

Також був автором публіцистичних статей, історичних романів («Кагальничанка», «Хрустальная балка», «Братья Искупители», «Мамай») тощо. У Санкт-Петербурзі й Одесі зберігся цінний архів Скальковського, зокрема його досі не опублікований щоденник, розпочатий ще за студентських років, писаний спершу польською, а пізніше російською мовою.

Історичні праці Скальковського, незважаючи на романтичний підхід, певну ідеалізацію Запорожжя й шляхетське наставлення до історії гайдамаччини, завдяки документальній базі, зберігають свою вагу для історичної науки, особливо через те, що деякі цінні документи з історії Південної України та Запорозької Січі, які він використовував, зараз втрачені. Зневажливе ставлення Скальковського до гайдамаків було затавроване Тарасом Шевченком у поезії «Холодний Яр»[2].

Праці

[ред. | ред. код]
  • Адмирал Де Рибас и завоевание Хаджибея. 1764—1797. Одесса, 1889.
  • Биографический очерк Одесского театра. Одесса, 1858.
  • Биография Одесской железной дороги. Одесса: тип. П. Францова, 1865.
  • Болгарские колонии в Бессарабии и Новороссийской крае: Статистический очерк А. Скальковского… Одесса: тип. Т. Неймана и К°, 1848.
  • Братья искупители: Повесть 1768 года. Одесса: тип. Л. Нитче, 1849.
  • Взгляд на скотоводство Новороссийского края. 1846—1848 / [Соч.] А. А. Скальковского. [Санкт-Петербург, 1850].
  • Дон и Волга: Новые пути сообщения между юго-западом и востоком России. [Одесса], ценз. 1858.
  • Записки о торговых и промышленных силах Одессы, составленные в 1859 году А. Скальковским. Санкт-Петербург: тип. В. Безобразова и К°, 1865.
  • Измаильское градоначальство в 1847 году. [Санкт-Петербург, 1849].
  • Историческое введение в статистическое описание Бессарабской. [Санкт-Петербург, 1846].
  • Историческо-статистический опыт о торговых и промышленных силах Одессы. Одесса: Гор. тип., 1839.
  • История Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского: Составленная из подлинных документов Запорожского сечевого архива А. Скальковским… («Исторія Новой Сѣчи или послѣдняго Коша Запорожскаго»), тт. І—III (1840; друге видання — 1846. — Ч. I; — Ч. II; — Ч. III, третє — 1885—86, — Ч. II; — Ч. III; сучасне перевидання — 1994)
  • Каменноугольная промышленность в Новороссийском крае. [Санкт-Петербург, 1847].
  • Каменоломни, добыча асфальта, нефти и другие меньшие отрасли общественного хозяйства в Новороссийском крае. [Санкт-Петербург, 1854].
  • Леса Херсонской губернии. Одесса: тип. П. Францова, 1866.
  • Мамай: Повесть 1758—1760 годов. Одесса: тип. Л. Нитче, 1850.
  • Материалы для истории общественного образования в Одессе. Одесса: тип. П. Францова, 1867.
  • Наезды гайдамак на Западную Украину в XVIII столетии. 1733—1768. Одесса: Гор. тип., 1845.
  • Начало развития заводской промышленности в Одессе. Одесса: тип. П. Францова, 1870.
  • О производительных силах и хлебной торговле Новороссийского края в 1867 году. [Санкт-Петербург]: тип. М-ва вн. дел, [1868].
  • О хлебопашестве в Новороссийском крае. [Санкт-Петербург, 1851].
  • Одесское заведение искусственных минеральных вод : 1829—1866 г. : [Описание]. Одесса: тип. П. Францова, 1870—1879.
  • Опыт статистического описания Новороссийского края. Ч. 1-2. Одесса: тип. Л. Нитче, 1850—1853.
  • Опыт хозяйственной статистики Новороссийского края. Одесса: тип. Францова и Нитче, 1853.
  • Первое тридцатилетие истории города Одессы 1793—1823 / Сочинение одесского жителя А. Скальковского. Одесса: Гор. тип., 1837.
  • Пластуны: (Из письма с одного театра войны на другой). [Санкт-Петербург]: Воен. тип., ценз. 1855.
  • Порубежники: Канва для романов. Вып. 1-4. Одесса: тип. Л. Нитче, 1849—1850.
  • Пространство и народонаселение Новороссийского края. Одесса: Гор. тип., 1848.
  • Ростов на Дону: [Историко — экономический очерк]. Санкт-Петербург: тип. М-ва вн. дел, 1847.
  • Ростов на Дону и торговля Азовского бассейна. 1749—1863 г. Екатеринослав, 1865—1866.
  • Русское общество пароходства и торговли 1857—1869 г. Одесса: тип. П. Францова, 1870.
  • Сношения Запорожья с Крымом. 1749 : Материалы для истории Новороссийского края. Одесса: Гор. тип., 1841.
  • Соляная промышленность в Новороссийском крае (1715—1847). [Санкт-Петербург, 1849].
  • Сравнительный взгляд на Очаковскую область в 1790 и 1840 годах. Одесса: Гор. тип., 1842.
  • Тонкорунное овцеводство и торговля шерстью при Одесском порте. Одесса: тип. П. Францова, 1870.
  • Торговля, заводская, фабричная и ремесленная промышленность в Одессе. Одесса: тип. П. Францова, 1865.
  • Хронологическое обозрение истории Новороссийского края / Составленная Аполлоном Скальковским. Ч. 1: С 1730 по 1796 год. Одесса, 1836.
  • Хронологическое обозрение истории Новороссийского края / Составленная Аполлоном Скальковским. Ч. 2: С 1796-го по 1823-й год. Одесса, 1838.
  • Ярманки, или Сухопутные рынки Новороссийского края. [Санкт-Петербург, 1855].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У 2016 році в Одесі, яка була одним з об'єктів досліджень Скальковського, його ім'ям названо колишній Другий Стахановський провулок[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ «„Гайдамаки не воины,— / Розбойники, воры. / Пятно в нашей истории…“ / Брешеш, людоморе! / За святую правду-волю / Розбойник не стане» — ці Шевченкові рядки стосуються книжки Скальковського «Наезды гайдамак на Западную Украйну…».
  3. ↑ Парк Ленинского комсомола в Одессе получил имя Савицкого, а Пионерская стала Академической. dumskaya.net (рос.). 28-04-2016.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Хмарський В. М. Скальковський Аполлон Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 595. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Скальковский Аполлон Александрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Інформація на сайті Російської академії наук.
  • С. Я. Боровой. Скальковский, Аполлон Александрович // Советская историческая энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1969, т. 12, стлб. 944.
  • С. Я. Боровой. А. А. Скальковский и его работы по истории Южной Украины // Записки Одесского археологического общества, 1960, т. 1.
  • С. Я. Боровий. Про економічні погляди А. О. Скальковського // З історії економічної думки на Україні. Київ, 1961.
  • Кравченко В. В. Нариси з української історіографії епохи національного Відродження(друга половина XVIII-перша половина ХІХ ст.).-Х.:Основа, 1996.
  • Котова Н. О. Аполлон Скальковський і його «Опыт статистического описания Новороссийского края» // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 8. — С. 126—132.
  • Новікова Л. В. Три видання «Истории Новой Сечи» А. О. Скальковського: до питання про зміни в структурі твору // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 8. — С. 178—185.
  • Бондар Г. С. Публікація джерел з історії України в газеті «Одесский вестник»: А. О. Скальковский // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 8. — С. 222—227.
  • Хмарський В. М. З історії розвитку археографії на Півдні України: Аполлон Скальковський // Записки історичного факультету (Одеса). — Одеса, 1998. — Вип. 6.
  • Новікова Л. В. Проблема володіння Північним Причорномор'ям в оцінці А. О. Скальковського // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 2001. — Вип. 11. — С. 116—123.
  • Новікова Л. В. «Історіограф» Південної України Аполлон Скальковський: інтелектуальна апологія імперської політики та регіональної історичної самобутності.-Одеса: Одеський національний університет, 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]