У статті подано Список індійських монархів [ 1] .
До списку увійшли стародавні міфічні правителі та більш пізні династії, що правили у різних частинах індійського субконтиненту .
Від найдавніших часів до 1947 року на території сучасної Індії існувало багато великих і дрібних державних утворень. У VII столітті , за підрахунками Сюаньцзана , в Індії існували сімдесят князівств, правителі яких (раджі і магараджі) воювали між собою. На початку XIII століття було утворено першу велику мусульманську державу в Індії — Делійський султанат . Ще пізніше свою державу утворили Великі Моголи — нащадки Тимура . У 1674 —1818 роках значний вплив мала Імперія Маратха , а від 1876 до 1947 року Індія перебувала під владою Великої Британії . 1947 року Індія здобула незалежність, одночасно на її території припинили існувати будь-які монархії. Утім, представники деяких династій дотепер є титулярними раджами (магараджами) земель, якими фактично володіли їхні пращури.
Маґадгійські династії (бл. 1900 до н. е. — 550 н. е.)[ ред. | ред. код ]
Династія Бріхадратха (бл. 1700—799 до н. е.)[ ред. | ред. код ]
Бріхадратха
Джарасандха
Сахадева
Сомапі (1678—1618 до н. е.)
Срутасравас (1618—1551 до н. е.)
Аютаюс (1551—1515 до н. е.)
Нірамітра (1515—1415 до н. е.)
Суксхатра (1415—1407 до н. е.)
Бріхаткарман (1407—1384 до н. е.)
Сенаджіт (1384—1361 до н. е.)
Срутанджая (1361—1321 до н. е.)
Віпра (1321—1296 до н. е.)
Сучі (1296—1238 до н. е.)
Ксхемая (1238—1210 до н. е.)
Субрата (1210—1150 до н. е.)
Дхарма (1150—1145 до н. е.)
Сусума (1145—1107 до н. е.)
Дрідхасена (1107—1059 до н. е.)
Суматі (1059—1026 до н. е.)
Субхала (1026—1004 до н. е.)
Суніта (1004—964 до н. е.)
Сатиаджіт (964—884 до н. е.)
Бісваджіт (884—849 до н. е.)
Ріпунджая (849—799 до н. е.)
Прадиота
Палака
Вісакхаюпа
Аджака
Варттівардхана
Дев'ять представників династії були сучасниками та братами, яких називають Нава Нанда (Дев'ять Нанда). Вони правили у різних частинах Маґадги(сучасний Біхар , індійський штат). Найвпливовішим правителем чотирнадцяти індійських царств того часу був Дхана Нанда.
Говішанакананда
Дашасідкхакананда
Кайвартананда
Дхана Нанда (до 321 до н. е.)
Карвінатха Нанда
Ім'я
Роки правління
Зображення
Коментар
Чандраґупта Маур'я Великий
322–298 до н. е.
Засновник імперії Маур'їв , яку було створено після падіння імперії Нанда [ 2]
Біндусара
298–273 до н. е.
Син попереднього
Ашока Великий
273–232 до н. е.
Син попереднього. Розширив кордони імперії від Кашміру й Непалу до Майсура . Підкорив територію сучасного Афганістану [ 3]
Дашаратха
232–224 до н. е.
Онук попереднього. За часів його правління послабилась централізована влада, а деякі території, що раніше належали до імперії, стали незалежними. Продовжив релігійну та соціальну політику свого діда[ 4]
Сампраті
224–215 до н. е.
Онук Ашоки. Запам'ятався зведенням джайнських храмів як на території Індії, так і за її межами
Шалішука
215–202 до н. е.
Вважався несправедливим правителем, утім шанувався за підтримку джайнізму [ 5]
Деваварман
202–195 до н. е.
Шатадханван
195–187 до н. е.
За часів його правління імперія втратила частину своїх територій[ 6]
Бріхадратха
187–184 до н. е.
Останній правитель імперії Маур΄їв. Був убитий своїм «сенапаті» (головнокомандувачем), Пуш'ямітрою Шунгою[ 6]
Пуш'ямітра Шунга
Династія Пандья (бл. 550 до н. е. — 1345 н. е.)[ ред. | ред. код ]
Центральна династія Пандья (бл. 550 до н. е. — 1311 н. е.)[ ред. | ред. код ]
Кадункоен (бл. 550—450 до н. е.)
Пандіон (бл. 50 до н. е. — 50 н. е.), відомий як міфічний цар Афін
Ранні Пандья
Недунж Чельян I
Пудаппандьян
Мудукудумі Парувалудхі
Недунж Чельян II
Нан Маран
Недунж Чельян III
Маран Валуді
Мусірі Мутрія Чельян
Уккірап Перувалутхі
Перша імперія
Відновлення династії
Іноземні імператори Північно-Західної Індії (бл. 538 до н. е. — 750 н. е.)[ ред. | ред. код ]
Імперії, правителів яких наведено у списку нижче, були величезними з центрамиу Персії чи Середземномор'ї , тому їхні індійські сатрапії розташовувались на околицях імперії.
Александр Великий
Мухаммед бін-Касім
Мухаммед бін-Касім , 711—715, Арабський генерал, який завоював Сінд , Белуджистан та південний Пенджаб [ 26]
Сулайман ібн Абд аль-Малік , 715—717, Омеядський халіф, син Абд аль-Маліка , засновник міста Рамла [ 27]
Умар ібн Абдул-Азіз , 717—720
Язід II ібн Абдул-Малік , 720—724
Хішам ібн Абдул-Малік , 724—743
Аль-Валід II ібн Язід , 743—744
Язід III ібн аль-Валід , 744
Ібрагім ібн аль-Валід , 744
Марван II , 744—750
Роки правління представників династії Чера дотепер викликають суперечки серед істориків, тому дати наведено лише приблизно.
Стародавні царі Чера (бл. 400 до н. е. — 397 н. е.)[ ред. | ред. код ]
Каланкай-Канні Нармуді Черал (115—140)
Вел-Келу Куттуван (130—185)
Селвак-Кадунго (131—155)
Адукотпатту Чералатан (140—178)
Куттуван Ірумпорай (178—185)
Перум Черал Ірумпорай (185—201)
Кулашекхара Алвар
Куласекхара Алвар (800—820)
Раджасекхара Варман (820—844)
Стану Раві Варман (844—885)
Рама Варма Куласекхара (885—917)
Года Раві Варман (917—944)
Інду Котха Варма (944—962)
Бхаскара Раві Варман I (962—1019)
Бхаскара Раві Варман II (1019—1021)
Віра Керала (1021—1028)
Раджасімха (1028—1043)
Бхаскара Раві Варман III (1043—1082)
Рама Варман Куласекхара (1090—1122)
Раві Варман Куласекхара (бл. 1250—1314)
Карікала Чола
Раджараджа Чола I
Монета Гаутаміпутри Сатакарні
Період правління Сатаваханів викликає суперечки серед істориків. Початок правління династії, за різними джерелами, коливається між 271 роком до н. е. та 30 роком до н. е.[ 28] .Сатавахани домінували у районі Декан від I століття до н. е. до III століття н. е.[ 29] .
Сімук (230 до н. е.—207 до н. е.)
Крішна I (207 до н. е.—189 до н. е.)
Сатакарні I Шрімалакарні (189 до н. е.—179 до н. е.)
Пурнотанга (179 до н. е.—161 до н. е.)
Скандастабхі (161 до н. е.—143 до н. е.)
Сатакарні II (143 до н. е.—78 до н. е.)
Ламбодата (78 до н. е.—60 до н. е.)
Апілака (60 до н. е.—48 до н. е.)
Мегасваті (48 до н. е.—30 до н. е.)
Сваті (30 до н. е.—12 до н. е.)
Скандасваті (12 до н. е.—5 до н. е.)
Мріхендра Сватікарні (5 до н. е.—2 до н. е.)
Кунтала Сватікарні (2 до н. е.—6)
Сватікарні (6—7)
Пулумаві I (7—31)
Гауракрішна (31—56)
Ґала (56—57)
Манділака (57—62)
Пуріндрасена (62—83)
Сундара Сватікарні (83—84)
Чокара Сватікарні (84)
Шивасваті (84—112)
Гаутаміпутра Сатакарні (112–136)
Шрі Пулумаві (136–164)
Шрі Васіштхіпутра (164–171)
Шива Сканда Сатакарні (171–178)
Шри Яджня (178–207)
Віджая (207–213)
Чандра Шрі Сатакарні (213–216)
Пулумаві II (216–224)
Віндхиясакті (250—270)
Праварасена I (270—330)
Рудрасена I (330—355)
Прітхвішена I (355—380)
Рудрасена II (380—385)
Дівакарасена (385—400)
Прабхаватігупта, регентка (385—405)
Дамодарасена (Праварасена II) (400—440)
Наредрасена (440—460)
Прітхвішена II (460—480)
Сарвасена I (330—355)
Віндх'яшакті II (355—400)
Праварасена II (400—415)
Сарвасена II (415—450)| width="50%" align="left" valign="top" |* Девасена (450—475)
Ґарісхена (475—500)
"ім'я невідомо" (500—510 або 515)
"ім'я невідомо" (510 або 515—520)
Північно-Західна Індія (бл. 90 до н. е. — 10 н. е.)[ ред. | ред. код ]
Ім'я
Роки правління
Зображення
Коментар
Маую
бл. 85–60 до н. е.
Вонон
бл. 75–65 до н. е.
Правив у Сістані та Арахозії
Спалахор
бл. 75–65 до н. е.
Брат попереднього
Спаларіс
бл. 60–57 до н. е.
Брат попереднього
Азес I
бл. 57–35 до н. е.
Панував у Гандхарі
Азіліс
бл. 57–35 до н. е.
Панував у Гандхарі
Азес II
бл. 35–12 до н. е.
Панував у Гандхарі
Зейнон
бл. 10 до н. е. — 10 н. е.
Карахост
бл. 10 до н. е. — 10 н. е.
Гаятрія
Ліака Кусулука
Сатрап Чукси
Патіка Кусулака
Сатрап Чукси, син попереднього
Монета Раджувули
Хагамаша (сатрап)
Хагана (сатрап)
Раджувула (великий сатрап) (бл. 10 н. е.)
Содаса , син попереднього
Віджаямітра (12 до н. е. — 15 н. е.)
Ітравасу (бл. 20 н. е.)
Аспаварма (15–45)
Бхадраяша Ніґґас
Мамваді
Арсакс
Гондофар
Гондофар I (бл. 21–50)
Абдагас I (бл. 50–65)
Сатавастр (бл. 60)
Сарпедон (бл. 70)
Ортан (бл. 70)
Убоузан (бл. 77)
Сас II (бл. 85)
Абдагас II (бл. 90)
Пакор (бл. 100)
Ім'я
Роки правління
Зображення
Коментар
Віма Такто
бл. 80–105
Віма Кадфіз
бл. 105—127
На початку свого правління зумів завоювати центральну Індію та значно збільшив могутність імперії[ 30]
Канішка I
бл. 127—147
За його правління Кушанське царство сягнуло апогею свого розвитку, перетворившись на могутню імперію з центром у Пешаварі [ 31]
Хувішка
бл. 155—187
Васудева I
бл. 191—225
Останній з великих кушанських імператорів[ 32]
Канішка II
бл. 227—247
Втратив частину імперії у боротьбі з індійськими Сасанідами
Васішка
бл. 247—265
Був повалений в результаті народних заворушень
Канішка III
бл. 268
Васудева II
бл. 275—300
Шака Кушан
300–350
Сімха Варман I (275—300 або 315—345)
Сканда Варман I (345—355)
Вішнугопа (350—355)
Кумаравішну I (355—370)
СкандаВарман II 370—385)
Віра Варман (385—400)
Сканда Варман III (400—438)
Сімха Варман II (438—460)
Сканда Варман IV (460—480)
Нанді Варман I (480—500)
Кумаравішну II (бл. 500—510)
Будда Варман (бл. 510—520)
Кумаравішну III (бл. 520—530)
Сімха Варман III (бл. 530—537)
Маюра Шарма (345—365)
Кангаварма (365—390)
Багітарха (390—415)
Раґху (415—435)
Какустхаварма (435—455)
Сантіварма (455—460)
Мрігешаварма (460—480)
Шівамандхатіварма (480—485)
Равіварма (485—519)
Гаріварма (519—525)
Конганіварма Мадхава (350—370)
Мадхава II (370—390)
Харіварман (390—410)
Вішнугопа (410—430)
Тадангала Мадхава (430—466)
Авініта (466—495)
Дурвініта (495—535)
Мушкара (535—585)
Шрівікрама (585—635)
Бхувікарма (635—679)
Шівамара I (679—725)
Шріпуруша (725—788)
Шівамара II (788—816)
Раджамалла I (817—853)
Нітімарга Ереганга (853—869)
Раджамалла II (870—907)
Ереяппа Нітімарга II (907—919)
Нарасімхадева (919—925)
Раджамалла III (925—935)
Бутуга II (935—960)
Такколамін (949)
Маруладева (960—963)
Марасімха III (963—974)
Раджамалла IV (974—985)
Раккаса Ганга (985—1024)
Бхатарка (бл. 470– бл. 492)
Дарасена I (бл. 493– бл. 499)
Дронасінха (бл. 500– бл. 520)
Друвасена I (бл. 520– бл. 550)
Дарапатта (бл. 550– бл. 556)
Гухасена (бл. 556– бл. 570)
Дарасена II (бл. 570– бл. 595)
Сіладітія I (бл. 595– бл. 615)
Караграха I (бл. 615– бл. 626)
Дарасена III (бл. 626– бл. 640)
Друвасена II (бл. 640– бл. 644)
Дарасена IV (бл. 644– бл. 651)
Друвасена III (бл. 651– бл. 656)
Караграха II (бл. 656– бл. 662)
Сіладітія II (бл. 662–?)
Сіладітія III
Сіладітія IV
Сіладітія V
Сіладітія VI
Сіладітія VII (бл. 766– бл. 776)[ 34]
Пулакешин II
Шашанка (600—625), перший задокументований цар Бенгалії , який створив перший об'єднаний політичний центр у Бенгалії
Манава (625—626)
Харша Вардана (606—647), об'єднав північну Індію та правив понад 40 років, був останнім немусульманським імператором, хто правив у Північній Індії
Представники клану правили містом Делі , західною частиною сучасного штату Уттар-Прадеш та більшою частиною штатів Хар'яна і Пенджаб .
Різні джерела подають роки правління представників династії по різному.
Маджумдар (1971)[ 35]
Чодурі (1967)[ 36]
Сінха (1977)[ 37]
Сіркар (1975–76)[ 38]
Гангулі (1994)[ 39]
Ґопала I
750–770
756–781
755–783
750–775
750-774
Дгармапала
770–810
781–821
783–820
775–812
774-806
Девапала
810– бл. 850
821–861
820–860
812–850
806-845
Махендрапала
Немає даних
845-860
Шурапала I
850–853
861–866
860–865
850–858
860-872
Віграхапала I
858–60
872-873
Нараянпала
854–908
866–920
865–920
860–917
873-927
Радж'япала
908–940
920–952
920–952
917–952
927-959
Гопала II
940–957
952–969
952–967
952–972
959-976
Віграхапала II
960– бл. 986
969–995
967–980
972–977
976-977
Махіпала I
988– бл. 1036
995–1043
980–1035
977–1027
977-1027
Наяпала
1038–1053
1043–1058
1035–1050
1027–1043
1027-1043
Віграхапала III
1054–1072
1058–1075
1050–1076
1043–1070
1043–1070
Махіпала II
1072–1075
1075–1080
1076–1078/9
1070–1071
1070-1071
Шурапала II
1075–1077
1080–1082
1071–1072
1071-1072
Рамапала
1077–1130
1082–1124
1078/9–1132
1072–1126
1072-1126
Кумарапала
1130–1125
1124–1129
1132–1136
1126–1128
1126–1128
Гопала III
1140–1144
1129–1143
1136–1144
1128–1143
1128–1143
Маданапала
1144–1162
1143–1162
1144–1161/62
1143–1161
1143–1161
Говіндапала
1155–1159
Немає даних
1162–1176 або 1158—1162
1161–1165
1161–1165
Палапала
Немає даних
Немає даних
Немає даних
1165–1199
1165–1200
Статуя Бходжі
Дрідхапрахара
Сеуначандра (850—874)
Дхадіяппа (874—900)
Бхіллама I (900—925)
Вадугі (950—974)
Дхадіяппа II (974—975)
Бхіллама II (975—1005)
Весугі I (1005—1020)
Бхіллама III (1020—1055)
Весугі II (1055—1068)
Бхіллама III (1068)
Сеуначандра II (1068—1085)
Аїрамадева (1085—1115)
Сінгхана I (1115—1145)
Маллугі I (1145—1150)
Амарагангея (1150—1160)
Говіндараджа (1160)
Амара Маллугі II (1160—1165)
Калія Баллала (1165—1173)
Бхіллама V (1173—1192), проголосив незалежність від Кальяні Чалук'я
Джайтугі I (1192—1200)
Сінгхана II (1200—1247)
Каннара (1247—1261)
Махадева (1261—1271)
Амана (1271)
Рамачандра (1271—1312)
Сінгхана III (1312—1313)
Харапаладева (1313—1318)
Маллугі III (1318—1334)
Лаллія (бл. 890—895)
Камалука (895—921)
Бхіма (921—964)
Джаяпала (964—1001)
Анандапала (1001—1011)
Рупак (1011—1022)
Бхімапала (1022—1026)
Нріпа Кама (1000—1045)
Вінаядітія I (1045—1098)
Ереянга (1098—1100)
Баллала (1100—1108)
Вішнувардхана (1108—1142)
Нарасімха I (1142—1173), проголосив незалежність від Кальяні Чалук'я
Баллала II (1173—1220)
Нарасімха II (1220—1235)
Віра Сомешвара (1235—1253)
Нарасімха III (спільно з Раманатхою) (1253—1295)
Баллала III (1295—1342)
Хеманта Сен (1070—1096)
Віджай Сен (1096—1159)
БаллалСен (1159—1179)
Лакшман Сен (1179—1206)
Вішваруп Сен (1206—1225)
Кешаб Сен (1225—1230)
Бхану Дева I (1264—1279)
Нарасімха Дева II (1279—1306)
Бхану Дева II (1306—1328)
Нарасімха Дева III (1328—1352)
Бхану Дева III (1352—1378)
Нарасімха Дева IV (1378—1414)
Бхану Дева IV (1414—1434)
Бета I (1000—1030)
Прола I (1030—1075)
Бета II (1075—1110)
Прола II (1110—1158)
Пратапарудра I/Рудрадева I (1158—1195)
Махадева (1195—1198)
Ганапаті Дева (1199—1261)
Рудрама Дева (1262—1296)
Пратапарудра II/ Рудрадева II (1296—1323)
Біджала II (1130—1167), проголосив незалежність від Кальяні Чалук'я 1162 року
Совідева (1168—1176)
Маллугі
Санкама (1176—1180)
Ахавамалла (1180–83)
Сінгхана (1183–84)
Бірпал (1187—1224)
Ратхадхваджпал (1224—1250)
Віджаядхваджпал (1250—1278)
Вікрамадхваджпал (1278—1302)
Гаурадхваджпал (1302—1322)
Санкхадхваджпал (1322—1343)
Маюрадхваджпал (1343—1361)
Джаядхваджпал (1361—1383)
Кармадхваджпал (1383—1401)
Сатіяранаян (1401—1421)
Лакшмінараян (1421—1439)
Дарманараян (1439—1458)
Пратіяшнараян (1458—1480)
Пурнадхабнараян (1480—1502)
Дхармадхаджпал (1502—1522)
Нітипал (1522—1524)
Копперунчінга I (бл. 1216—1242)
Копперунчінга II (бл. 1243—1279)
Монети султана Разії
Фіроз Шах Туґхлак
Хізр (1414—1421)
Мубарік II (1421—1434)
Мухамед IV (1434—1445)
Алем I (1445—1451)
Ала уд-дін Бахман Шах (1347—1358), заснував свою столицю у місті Гулбарга
Мухаммед Шах I (1358—1375)
Ала уд-дін Муджахід Шах (1375—1378)
Дауд Шах I (1378)
Мухаммед Шах II (1378—1397)
Гіяс уд-дін Тахматан Шах (1397)
Шамс уд-дін Дауд Шах II (1397)
Тадж уд-дін Фероз Шах (1397—1422)
Шахаб уд-дін Ахмад Шах I (1422—1435), заснував столицю у Бідарі
Ала уд-дін Ахмад Шах II (1436—1458)
Ала уд-дін Гумаюн Шах (1458—1461)
Нізам уд-дін Ахмад Шах III (1461—1463)
Шамс уд-дін Мухаммед Шах III (1463—1482)
Махмуд Шах (1482—1518)
Ахмад Шах IV (1518—1521)
Ала уд-дін Шах (1521—1522)
Валіулла Шах (1522—1524)
Калімулла Шах (1524—1527)
Баз Багадур і Рупаматі
Секафа
Пролая Вема Редді (1325—1335)
Анатова Редді (1335—1364)
Анавема Редді (1364—1386)
Кумарагірі Редді (1386—1402)
Катая Веса Редді (1395—1414)
Аллада Редді (1414—1423)
Веєрабхадра Редді (1423—1448)
Вірупакша I (1470—1471)
Праудха Дева Рая (1476–?)
Раджасекхара (1479—1480)
Вірупакша II (1483—1484)
Раджасекхарак (1486—1487)
Нарасімха (1490—1503)
Нарасара (1503—1509)
Ак'юта (1530—1542)
Садасіва (1542—1567)
Крішнадеврая
Рама (1542—1565)
Тірумала (1565—1567)
Тірумала (1567—1575)
Ранга II (1575—1586)
Венката I (1586—1614)
Кантірава Нарасараджа
Ядурая (1399—1423)
Хірія Беттада Камараджа Вадіяр I (1423—1459)
Тіммараджа Вадіяр I (1459—1478)
Хірія Камараджа Вадіяр II (1478—1513)
Хірія Беттада Камараджа Вадіяр III (1513—1553)
Тіммараджа Вадіяр II (1553—1572)
Бола Камараджа Вадіяр IV (1572—1576)
Беттада Девараджа Вадіяр (1576—1578)
Раджа Вадіяр I (1578—1617)
Камараджа Вадіяр V (1617—1637)
Раджа Вадіяр II (1637—1638)
(Ранадхіра) Кантірава Нарасараджа Вадіяр I (1638—1659)
Додда Девараджа Вадіяр (1659—1673)
Чікка Девараджа Вадіяр (1673—1704)
Кантірава Нарасараджа Вадіяр II (1704—1714)
Додда Крішнараджа Вадіяр I (1714—1732)
Камараджа Вадіяр VI (1732—1734)
(Іммаді) Крішнараджа Вадіяр II (1734—1766), був васалом Гайдара Алі від 1761
Нанаджараджа Вадіяр (1766—1772), був васалом Гайдара Алі
Беттада Камараджа Вадіяр VII (1772—1776), Був васалом Гайдара Алі
Кхаса Камараджа Вадіяр VIII (1776—1796), був васалом Гайдара Алі до 1782, потім — Тіпу Султана
Капілендра Дева (1434–67)
Пурушоттама Дева (1467–97)
Пратапарудра Дева (1497—1540)
Калуа Дева (1540–41)
Какаруа Дева (1541)
Рама Варма XV
Рама Варма XVIII
Ім'я
Роки правління
Зображення
Коментар
Захіреддін Мухаммед Бабур
1526–1530
Нащадок Тамерлана , син правителя Фергани Омар-шейха . Засновник Імперії Великих Моголів[ 42]
Насір-уд-дін Мухаммад Хумаюн
1530–1540
Син попереднього. Тимчасово втратив свою імперію, зазнавши поразки від афганського полководця Шер-шаха . Відновив свою владу після перемоги над Аділ Шахом Сурі 1556 року[ 43]
Джелаль-ад-Дін Мухаммад Акбар
1556–1605
Онук Бабура. Був видатним державним діячем, допитливою, хоч і неграмотною людиною, мав прекрасну пам'ять, був сміливим та здібним воєначальником[ 42]
Нур-ад-Дін Мухаммад Джаханґір
1605–1627
Син попереднього. Був талановитим художником, підтримував митців[ 44]
Шіхаб-ад-Дін Шах Джахан
1627–1657
Син попереднього. За його правління було збудовано Тадж Махал [ 45]
Абул Музаффар Муні-уд-дін Мухаммад Аурангзеб
1658–1707
Син попереднього. У боротьбі за престол знищив своїх братів та заарештував батька, який помер у в'язниці за 8 років.[ 45] За часів його правління імперія сягнула піку своєї могутності[ 42]
Мухаммад Азам Шах
1707
Син попереднього
Бахадур-шах I
1707–1712
Син Аурангзеба. Останній з правителів, кого можна впевнено назвати Великим Моголом, за його наступників держава почала втрачати свій вплив[ 46]
Джахандар-шах
1712–1713
Син попереднього. Імперією фактично керувала його дружина, колишня танцівниця Лал Кунвар[ 46]
Фарук-сіяр
1713–1719
Онук Бахадур-шаха
Рафі-уд-Дарджат
1719
Онук Бахадур-шаха
Шах Джахан II
1719
Мухаммад Шах
1719–1748
Ахмад-шах Бахадур
1748–1754
Аламґір II
1754–1759
Його правління відзначилось остаточним занепадом військової та політичної міці імперії, а також впливу династії[ 47]
Шах Джахан III
1760
Шах Алам II
1759–1806
За його правління імперія потрапила під вплив Британської Ост-Індської компанії[ 40]
Акбар Шах II
1806–1837
Син попереднього
Бахадур Шах Зафар
1837–1857
Останній імператор Великих Моголів. Був поетом, складав газелі [ 48]
Малдева Ратхор
Хаммір Сінгх (1326—1364)
Кшетра Сінгх (1364—1382)
Лакха Сінгх (1382—1421)
Мокал Сінгх (1421—1433)
Рана Кумба (1433—1468)
Удаї Сінгх I (1468—1473)
Рана Раймал (1473—1508)
Рана Санга (1508—1527)
Ратан Сінгх II (1528—1531)
Вікрамадітья Сінгх (1531—1536)
Ванвір Сінгх (1536—1540)
Удаї Сінгх II (1540—1572)
Магарана Пратап (1572—1597)
Амар Сінгх I (1597—1620)
Каран Сінгх II (1620—1628)
Джагат Сінгх I (1628—1652)
Радж Сінгх I (1652—1680)
Джай Сінгх (1680—1698)
Амар Сінгх II (1698—1710)
Санграм Сінгх II (1710—1734)
Джагат Сінгх II (1734—1751)
Пратап Сінгх II (1751—1754)
Радж Сінгх II (1754—1762)
Арі Сінгх II (1762—1772)
Хамір Сінгх II (1772—1778)
Бхім Сінгх (1778—1828)
Джаван Сінгх (1828—1838)
Шамбу Сінгх (1861—1874)
Саджан Сінгх (1874—1884)
Фатех Сінгх (1884—1930)
Бхупал Сінгх
Імперія була розділена між двома гілками династії Шиваджі.
Шиваджі II (1700—1714)
Самбхаджі II (1714—1760)
Раджмата Джіджібай (1760—1773) — регентка (дружина Шиваджі II)
Раджмата Дургабай (1773—1779) — регентка (молодша дружина Шиваджі II)
Шаху Шиваджі II (1762—1813)
Самбхаджі III (1813—1821)
Шиваджі III (1821—1822) (рада регентів)
Шахаджі I (1822—1838)
Шиваджі IV (1838—1866)
Раджарам I (1866—1870)
Рада регентів (1870—1894)
Шиваджі V (1871—1883)
Раджарші Шаху IV (1884—1922)
Раджарам II (1922—1940)
Індуматі Тарабай, регентка (1940—1947), вдова Раджарама II
Шиваджі VI (1941—1946)
Шахаджі II (1947)
Шахуджі
Шахуджі (1708—1749)
Раджарам II (1749—1777)
Шаху II (1777—1808)
Пратапсінх (1808—1839)
Шахаджі III (1839—1848)
Формально, вони монархами не були, а фактично були спадковими прем'єр-міністрами.
Серфоджі I
Раґходжі II
Раґходжі I (1738—1755)
Джаноджі (1755—1772)
Сабаджі (1772—1775)
Мудходжі I (1775—1788)
Раґходжі II (1788—1816)
Парсоджі (1816—1817)
Мудходжі II (1816—1818)
Раґходжі III (1818—1853)
Малхар Рао I
Ахіл'я Баї
Малхар Рао I (1731—1766)
Малхар Рао II (1766—1767)
Ахіл'я Баї (1767—1795)
Тукоджі Рао I (1795—1797)
Каші Рао (1797—1798)
Ясвант Рао I (1798—1811)
Малхар Рао III (1811—1833)
Мартанд Рао (1834—1834)
Харі Рао (1834—1843)
Кланде Рао (1843—1844)
Тукоджі Рао II (1844—1886)
Шиваджі Рао (1886—1903)
Тукоджі Рао III (1903—1926)
Ясвант Рао II (1926—1961)
Махаджі Скіндія
Після здобуття Індією незалежності 1947 року держава увійшла до складу Індійського Союзу .
Саяджі Рао Гайквад III
Ібрагім ІІ Аділ-шах
Бурхан Нізам-шах II
Фатхулла Імад-уль-Малк (1490—1504)
Ала-уд-дін Імад-шах (1504—1530)
Даріа Імад-шах (1530—1562)
Бурхан Імад-шах (1562—1574)
Туфал-хан (узурпатор) 1574
Касім Барід I (1492—1504)
Амір Барід I (1504—1542)
Алі Барід-шах (1542—1580)
Ібрагім Барід-шах (1580—1587)
Касім Барід-шах II (1587—1591)
Алі Барід-шах II (1591)
Амір Барід-шах II (1591—1600)
Мірза Алі Барід-шах III (1600—1609)
Амір Барід-шах III (1609—1619)[ 55]
Мухаммад Кулі Кутб-шах
Головні мусульманські васали Моголів (1707—1856)[ ред. | ред. код ]
Георг VI , король Індії (1947—1950) зберіг титул імператора Індії до 22 червня 1948 року[ 88]
↑ Даянанд Сарасваті, Сатіарта Пракаш
↑ а б Кюльке, Германн; Ротермунд, Дитмар (2004), Історія Індії (вид. 4-те), Лондон : Routledge , ISBN 0-415-15481-2
↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ , 1974–1985.
↑ Ram Sharan Sharma; Perspectives in social and economic history of early India . Munshiram Manoharlal Publishers. 1995. ISBN 978-8121506724 . стор. 107
↑ Raychaudhuri, H.C. (1972) Political History of Ancient India , Calcutta : University of Calcutta , стор. 312-3n
↑ а б Thapar, Romila (1998). Aśoka and the decline of the Mauryas (вид. 2-е). Делі : Oxford University Press. с. 182 –183. ISBN 0-19-564445-X .
↑ «Kshaharata Questions» . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Magarastra.gov.in Стародавній період . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Elizabeth Errington, Vesta Sarkhosh Curtis, ред. (2007). From Persepolis to the Punjab . British Museum Press. ISBN 9780714111650 . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Buddhist critical spirituality: Prajñā and Śūnyatā, by Shōhei Ichimura, Motilal Banarsidass Publishers (2001), ISBN 81-208-1798-2
↑ Rapson, Edward James A catalogue of the Indian coins in the British Museum. Catalogue of the coins of the Andhra dynasty, the Western Ksatrapas, the Traikutaka dynasty, and the Bodhi dynasty Eastern Book House, India, 1990. First published in 1908
↑ Mookerji, Radha Krishna. (1995). The Gupta Empire
↑ Majumdar, R.C. (2007). Ancient India (вид. 8-е). Делі : Motilal Banarsidass Publ. ISBN 81-208-0436-8 . Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ А. В. Сміт, «Рання історія Індії» . Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Chandra Gupta II . Encyclopaedia Britannica . Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ GUPTA DYNASTY, GOLDEN AGE OF INDIA . Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Тураев Б. А. История древнего Востока [Архівовано 13 вересня 2010 у Wayback Machine .] / Под редакцией Струве В. В. и Снегирёва И. Л. — 2-е стереот. изд. — Л.: Соцэкгиз, 1935. — Т. 2. — 15 250 экз
↑
↑ Плутарх . Сравнительные жизнеописания. М., 1963. Т. 2
↑ Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб . : Ф. А. Брокгауз , И. А. Ефрон , 1890—1907. (рос.)
↑ Царі Бактрії . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Tarn, WilliamWoodthorpe. The Greeks in Bactria and India . Cambridge University Press, 193
↑ Tarn, William Woodthorpe (1966). The Greeks in Bactria and India (вид. 3rd). Cambridge: Cambridge University Press.
↑ A. K. Narain: The Greeks of Bactria and India. In: The Cambridge Ancient History. Bd. 8, hrsg. von A. E. Astin u.a., Cambridge 1989, сторо. 406ff
↑ Le roi Ménandre II [недоступне посилання з травня 2019 ] (фр.)
↑ Али-заде, А. А. Хроника мусульманских государств I-VII вв. Хиджры. — 2-е, випр. та доп. — М. : Умма, 2004. — С. 259-261. — 5000 прим. — ISBN 5-94824-111-4 .
↑ Беляев Е. А. Арабы, ислам и Арабский Халифат в раннем средневековье. М., 1965
↑ Upinder Singh (2008). A History of Ancient and Early Medieval India . Pearson Education India. с. 381—384. ISBN 9788131711200 . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Charles Higham (2009). Encyclopedia of Ancient Asian Civilizations . Infobase Publishing. с. 299. ISBN 9781438109961 . Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Боровкова Л. А. «Кушанское царство (по древним китайским источникам)». М., 2005, ISBN 5-89282-265-6
↑ Велика Каталонська енциклопедія . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Антонова К. А., Бонгад-Левин Г. М., Котовский Г. Г. История Индии. Краткий очерк. — М.: Мысль, 1973. стор. 112
↑ Sastri, K A N (2008) [1955]. A History of South India (вид. 4th). New Delhi, India: Oxford University Press.
↑ Mahajan V.D. (1960, reprint 2007). Ancient India , S.Chand & Company, New Delhi, ISBN 81-219-0887-6 , стор.594–596
↑ R. C. Majumdar (1971). History of Ancient Bengal . G. Bharadwaj. с. 161 –162.
↑ Abdul Momin Chowdhury (1967). Dynastic history of Bengal, c. 750-1200 CE . Asiatic Society of Pakistan. с. 272—273.
↑ Bindeshwari Prasad Sinha (1977). Dynastic History of Magadha, Cir. 450–1200 A.D. Abhinav Publications. с. 253–. ISBN 978-81-7017-059-4 . Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Dineshchandra Sircar (1975–76). Indological Notes - R.C. Majumdar's Chronology of the Pala Kings. Journal of Indian History . IX : 209—10.
↑ Dilip Kumar Ganguly (1994). Ancient India, History and Archaeology . Abhinav. с. 33—41. ISBN 978-81-7017-304-5 . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ а б в г д е Keay, John (2001). India: A History. New York: Grove Press. ISBN 0-8021-3797-0
↑ Kate Brittlebank: Tipu Sultan's Search for Legitimacy. Islam and kingship in a Hindu domain. Delhi etc 1997
↑ а б в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ , 1974–1985.
↑ Begum, Gulbadan (1902). Humayun-nama: The history of Humayun . Royal Asiatic Society. ; Persian and English text [Архівовано 2 серпня 2010 у Wayback Machine .]
↑ Bamber Gascoigne: Die Großmoguln. Glanz und Größe mohammedanischer Fürsten in Indien. Prisma Verlag, Gütersloh 1987 ISBN 3-570-09930-X
↑ а б History of Islam in India . Архів оригіналу за 18 червня 2006. Процитовано 30 серпня 2016 . [Архівовано 2006-06-18 у Wayback Machine .]
↑ а б Richards, J.F.; 1993: The New Cambridge History of India, vol. 1.5: The Mughal Empire, Cambridge University Press, ISBN 0 521 25119 2
↑ Keene, H. G. (2004). The Fall of the Moghul Empire of Hindustan, Ch. III, 1719-48. Kessinger Publishing. ISBN 1419161849
↑ Bahadur Shah Zafar Poetry . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Sher Shah brief biography as ruler . Архів оригіналу за 11 грудня 2005. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ James W. Laine (2003). Shivaji: Hindu King in Islamic India. Oxford University Press, USA. ISBN 978-0-19-514126-9
↑ Abraham Eraly, Mughal Throne: The Saga of India's Great Emperors, Phoenix House, 2005 (ISBN 0-7538-1758-6 ), стор. 479
↑ C. A. KINCAID; Rao Bahadur D. B. PARASNIS (1925). A History of Maratha people . Oxford University Press. Процитовано 30 квітня 2017 .
↑ Thorpe, S.T.E. The Pearson General Studies Manual 2009, 1/e . Pearson Education. с. 96. ISBN 9788131721339 . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 12 жовтня 2014 .
↑ Gupta, Pratul Chandra (1963). Nana Sahib and the Rising at Cawnpore . Oxford University Press. ISBN 0-19-821523-1 .
↑ а б Michell, George & Mark Zebrowski. Architecture and Art of the Deccan Sultanates (The New Cambridge History of India Vol. I:7), Cambridge University Press, Cambridge, 1999, ISBN 0-521-56321-6 , стор. 274
↑ Michell, George & Mark Zebrowski. Architecture and Art of the Deccan Sultanates (The New Cambridge History of India Vol. I:7), Cambridge University Press, Cambridge, 1999, ISBN 0-521-56321-6 , стор. 275
↑ Sir Jadunath Sarkar. The History of Bengal Volume II . University of Michigan . ISBN 9788176462396 .
↑ Банглапедія . Архів оригіналу за 1 липня 2011. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ а б Антонова А. «Английское завоевание Индии в XVIII веке». Москва, 1958
↑ Банглапедія . Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Site dedicated to Nawab Nazim Najabat Ali Khan . Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ The National Information Centre . Архів оригіналу за 14 лютого 2006. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ HISTORY OF AWADH (Oudh) . Архів оригіналу за 1 вересня 2001. Процитовано 30 серпня 2016 . [Архівовано 2001-09-01 у Wayback Machine .]
↑ NIC . Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 9 серпня 2007 .
↑ а б в Royal line of Nawabs of Oudh . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 25 червня 2017 .
↑ HISTORY OF AWADH (Oudh) . Архів оригіналу за 1 вересня 2001. Процитовано 30 серпня 2016 . [Архівовано 2001-09-01 у Wayback Machine .]
↑ Nasir-ud-din Haider (1827-1873) . Lucknow Information centre. Архів оригіналу за 1 April 2009.
↑ а б National Informatics Centre, Lucknow — Rulers of Awadh . Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ а б Коротка біографія . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Коротка біографія . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Narendra Luther. Rival of the Seventh Nizam . Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Mir Osman Ali Khan Asaf Jah VII — Nizam VII . Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 30 серпня 2016 . [Архівовано 2016-02-11 у Wayback Machine .]
↑ «India». Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica Inc., 2013. Web. 22 Oct. 2013 [1] [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine .]
↑ а б Swathithirunnal Website . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Aiya, V. Nagam (1906). The Travancore State Manual . Trivandrum, Travancore: Travancore Government Press. OCLC 6164443 .
↑ Histrory of Travancore — P. Sankunni Menon. tr. Dr. C. K karim. стор. 72
↑ Swathi Thirunal Website . Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ а б в Aiya, V.Nagam (1906). Travancore State Manual .
↑ A Survey of Kerala History, A. Sreedhara Menon, стор. 345, 346
↑ Коротка біографія . Архів оригіналу за 24 червня 2008. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Jean-Marie Lafont, Maharaja Ranjit Singh, le Seigneur de cinq rivières, Oxford, Oxford University Press, 2002
↑ Maharaja Sher Singh (1807—1843) . Архів оригіналу за 11 лютого 2014. Процитовано 30 серпня 2016 .
↑ Фурсов К. А. Львы Пятиречья. Сикхи — великие воины Азии. Москва, 2011. ISBN 978-5-87317-721-9
↑ Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.) . Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136 . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017 .
↑ Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.) . Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136 . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017 .
↑ Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.) . Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136 . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017 .
↑ Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.) . Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136 . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017 .
↑ London Gazette. 22 червня 1948