Тадеуш Ковальський (фігурист)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальський.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Тадеуш Ковальський.
Тадеуш Ковальський
Народився31 травня 1894(1894-05-31)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер1940
Харків, Українська РСР, СРСР
·розстріл
ПохованняМеморіал жертв тоталітаризму
Країна Польська Республіка
Діяльністьофіцер, футболіст, фігурист(ка)
Знання мовпольська
Військове званнякапітан
Нагороди
Хрест Хоробрих срібний Хрест заслуги Хрест Незалежності
Ф
'
Особисті дані
Народження 31 травня 1894(1894-05-31)
  Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Смерть 1940
  Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Меморіал жертв тоталітаризму
Зріст 168 см
Громадянство  Польська Республіка
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1910—1916 Польща «Чарні» (Л) ? (?)
1917 Польща «Легія» (В) ? (?)
1918—1919 Польща «Погонь» (Л) ? (?)
1920—1928 Польща «Чарні» (Л) 1 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
Хрест Хоробрих срібний Хрест заслуги Хрест Незалежності

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Тадеуш Ковальський (пол. Tadeusz Kowalski; 31 травня 1894, Львів — 1940, Харків) — футболіст і фігурист, капітан артилерії польської армії, жертва катинської різанини.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Мечислава та Емілії, уродженої Кубала. Служив у легіонах у 1-му артилерійському полку Легіонів, потім в австрійському 124-му полку важкої артилерії.

Після закінчення війни з більшовиками служив у 5-му польовому артилерійському полку у Львові. 1 грудня 1924 року Президент Республіки Польща Станіслав Войцеховський на прохання міністра військових справ генерал-майора Владислав Сікорський підвищив його до звання капітана за вислугою років 15 серпня 1924 року та 3-го місця в корпусі професійних артилерійських офіцерів[2]. У 1928 році переведений на іншу посаду, від 1932 року служив у Командуванні корпусного округу № VI у Львові.

Капітан Ковальський брав участь у вересневій кампанії 1939 року у Львівському міському командуванні. Після того, як його заарештувала радянська влада, ув'язнений у Старобільській тюрмі[3]. Навесні 1940 року убитий співробітниками НКВС у Харкові та похований у П'ятихатках. З 17 червня 2000 року перепохований на кладовищі жертв тоталітаризму у Харкові.

Міністерство національної оборони Польщі рішенням № 439/ПН від 5 жовтня 2007 року посмертно підвищив його до звання майора[4]. Підвищення було оголошено 9 листопада 2007 року в Варшаві під час церемонії «Ми пам’ятаємо Катинь — святкуємо пам’ять героїв».

Зофія Білорувна і Тадеуш Ковальський на чемпіонаті Європи 1934 року (Зеефельд-ін-Тіроль, Австрія)

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Одночасно з військовою кар'єрою займався декількома видами спорту. У 1910–1928 роках виступав за футбольну команду СК «Чарні» (Львів), але найбільших успіхів досяг у фігурному катанні. У парі з сестрою Генрика Білора, гравця футбольної команди СК «Чарні» (Львів), Зоф'єю Білор[5], дев'ять разів виборював титул чемпіона Польщі серед спортивних пар (1927—1935). У 1933 році виграв чемпіонат Словаччини, організований в Остраві, а потім змагання у Празі. 1934 року стали призерами чемпіонату Європи з фігурного катання, що проходив в австрійському місті Зеефельд-ін-Тіроль, виборовши бронзову медаль і таким чином стали першими в історії призерами від Польщі у парному фігурному катанні. На чемпіонаті світу з фігурного катання, що проходив в норвезькому Осло у 1934 році, пара Зофія Білорувна / Тадеуш Ковальський посіли 4-те місце, а наступного, 1935 року на чемпіонаті світу з фігурного катання, що проходив в угорському Будапешті — 5-те місце. Як фігурист, Тадеуш Ковальський виступав у кольорах Львівського ковзанярського товариства.

Досягнення

[ред. | ред. код]
Фігурне катання — із Зоф'єю Білор
Змагання 1927 1928 1929 1930 1931 1932 1933 1934 1935
Міжнародні[6][7]
Чемпіонат світу 4 5
Чемпіонат Європи 3
Національні[8]
Чемпіонат Польщі 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в 90minut.pl — 2003.
  2. ↑ Dziennik Personalny M. S. Wojsk. Nr 131 z 17.12.1924 r. (пол.)
  3. ↑ Andrzej Leszek Szcześniak Katyń. Lista ofiar i zaginionych jeńców obozów Kozielsk, Ostaszków, Starobielsk. — Warszawa: Alfa, 1989. — S. 318. — ISBN 83-7001-294-9. (пол.)
  4. ↑ Рішення Міністра національної оборони № 439/ПОН від 5 жовтня 2007 року про підвищення офіцерів польської армії, вбитих у Катині, Харкові та Твері, до наступних вищих офіцерських чинів. Рішення не опублікували в Офіційному віснику Міністерства національної оборони.
  5. ↑ Брат Зоф'ї Білор, Генрик, польський військовик, жертва Катинської трагедії 1940 року
  6. ↑ World Figure Skating Championships 1930–1939 – Pairs – Result (англ.). eskatefans.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 7 березня 2020.
  7. ↑ European Figure Skating Championships 1930–1939 – Pairs – Result (англ.). eskatefans.com. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 11 квітня 2020.
  8. ↑ Historia (Wykaz mistrzów Polski w latach 1922–2002) (пол.). PFSA. Архів оригіналу за 16 серпня 2002. Процитовано 17 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Bogdan Tuszyński Przerwany bieg. — Warszawa, 1993. (пол.)
  • Rocznik Oficerski 1924, Ministerstwo Spraw Wojskowych, Oddział V Sztabu Generalnego Wojska Polskiego. — Warszawa, 1924. — S. 646, 746. (пол.)
  • Rocznik Oficerski 1928, Ministerstwo Spraw Wojskowych. — Warszawa, 1928. — S. 379, 464. (пол.)
  • Rocznik Oficerski 1932, Biuro Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych. — Warszawa 1932. — S. 187, 468. (пол.)
  • Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego: Charków / Opracował zespół Jerzy Ciesielski, Zuzanna Gajowniczek, Gra¿yna Przytulska, Wanda Krystyna Roman, in. — Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa, 2003. — S. 254. — ISBN 83-916663-5-2. (пол.)