Томас Бертрам Костейн

Томас Бертрам Костейн
Народився8 травня 1885(1885-05-08)[1][2][…]
Брантфорд, Онтаріо, Канада
Помер8 жовтня 1965(1965-10-08)[1][2][…] (80 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
·серцева недостатність
ПохованняFarringdon Burial Groundd
Країна Канада
 США
Діяльністьжурналіст, письменник, редактор
Alma materBrantford Collegiate Instituted
Роки активностіз 1942

Томас Бертрам Костейн (англ. Thomas Bertram Costain, 8 травня 1885, Брантфорд, Онтаріо Канада — 8 жовтня 1965, Нью-Йорк, США) — американський письменник канадського походження, журналіст, майстер історичного жанру.

Життєпис

[ред. | ред. код]

По закінченні школи, вступив до Brantford Collegiate Institute. Від 1902 року — репортер газети Brantford Courier. Потім співпрацював у провідних канадських, а потім американських тижневиках та журналах, присвячених літературі.

Був штатним співробітником, а від 1917 року — редактором, заснованого в Торонто журналу «Маклін» (англ. Maclean's), а також редактором белетристики в нью-йоркській «Saturday Evening Post».

1920 року переїхав і став громадянином США. від 1934 до 1942 року співпрацював з літературним відділом студії 20th Century Fox. У 1939—1946 роках працював редактором американської видавничої компанії «Doubleday».

Помер 1965 року у своєму будинку в Нью-Йорку від серцевого нападу у віці 80 років.

Творчість

[ред. | ред. код]

Ще навчаючись у школі, написав чотири романи (один з яких присвячений принцу Оранському), які не мали успіху у читачів.

Перший вдалий роман Т. Костейна «For My Great Folly» вийшов 1942 році, став бестселером, і відтоді він повністю присвятив себе літературній діяльності, зайнявся історичними дослідженнями, почавши зі серії романів про історію Англії XVIII століття. Написав близько двадцяти романів, виданих у США, перекладених багатьма мовами. Особливу цікавість письменника викликала епоха утвердження християнства в Європі та період розвалу Великої Римської імперії.

Твори є сумішшю комерційної історії («Білий і Золотий», «Історія Нової Франції до 1720») і белетристики, заснованої на реальних історичних подіях.

Найвідоміші твори: «Чорна троянда», «Королівський скарбник», «Блискучий шлях» і, особливо, «Срібна чаша[en]» (1952), яку літературознавці порівнювали зі знаменитим романом «Quo vadis» Г. Сенкевича . Цей роман, присвячений античній історії та зародженню християнства, став бестселером, його екранізовано на студії Warner Bros. Книгу перекладали різними мовами, вона витримала кілька десятків видань у Франції, Англії, США, Канаді, Бельгії, Іспанії, Італії, Росії.

У фільмі «Срібна чаша»[en], який 1954 року поставив Віктор Севілл[en], знімалися Вірджинія Мейо[en], Джек Пеланс, П'єр Анджелі та Пол Ньюман. Стрічка двічі номінувалася на премію Оскар[4].

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Спадкоємці Великої Королеви, або Примха ціною життя (For My Great Folly, 1942)
  • Їдь зі мною (Ride With Me, 1944)
  • Чорна троянда[en] (1945)
  • Скарбник (The Moneyman, 1947)
  • Високі вежі (High Towers, 1949)
  • Син сотні королів (Son of a Hundred Kings, 1950)
  • Срібна чаша[en] (1952)
  • Тонтіна (The Tontine, 1955)
  • Непочесне місце (Below the Salt, 1957)
  • Ніч і зоря (The Darkness And The Dawn, 1959; інша назва — «Гуни»)
  • Остання любов (The Last Love, 1963)

Чотири твори Костейна екранізовано:

Сім'я

[ред. | ред. код]

У шлюбі з Ідою Рандолф Спрагдже мав двох дітей. Дочка Моллі Костейн Гейкрафт також стала письменницею.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ а б Discogs — 2000.
  4. ↑ Saville, Victor; Angeli, Pier; Palance, Jack (20 грудня 1954), The Silver Chalice, Victor Saville Productions, процитовано 29 червня 2023

Посилання

[ред. | ред. код]