Томас Ебендорфер

Томас Ебендорфер
Народився10 серпня 1388[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Niederhollabrunnd, Корнойбург, Нижня Австрія, Чехія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 січня 1464[1] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Священна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат, історик, викладач університету, письменник, канонік, парох, посланник, рада Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіNikolaus von Dinkelsbühld Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсередньоверхньонімецька[1] і німецька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВіденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих

Томас Ебендорфер (нім. Thomas Ebendorfer; 10 серпня 1387, Хазельбах, Нідерхоллабрунн — 12 січня 1464, Відень) — австрійський історик XV століття і професор Віденського університету.

Його головна праця, «Австрійська хроніка» (лат. Chronicon Austriae), представляє надзвичайно ґрунтовну для того часу історію Австрії з найдавніших часів до 1463. Перший том цього твору, 1451 року піднесений імператору Священної Римської імперії Фрідріху III, який попросив автора зробити короткий його переказ[3].

Хоча автор і не особливо критично поставився до наведених відомостей, але недолік цей окупається численними подробицями, великою точністю та повною об'єктивністю. Для історії Австрії з 1404 до 1463 ця робота є необхідним і головним джерелом. Надрукований він в першому томі виданого Пецом «Scriptores rer. austr. vet.». Інша важлива праця Ебендорфера, «Diarium gestorum per legatos concilii Basileensis pro reductione Bohemorum», надрукована в першому томі "Scr. Concil. Basil. «(1857) як частина» Monum. concilii Basileensis ".[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. CONOR.Sl
  3. Гені Бернар. Історія та історична культура Середньовічного заходу. — М .: Мови слов'янської культури, 2002. — С. 322
  4. Ебендорфер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

[ред. | ред. код]