Тійт Матсулевич
| Тійт Матсулевич | |
|---|---|
 | |
| Надзвичайний та Повноважний посол Естонії в Україні | |
| 1996 — 1999 | |
| Попередник | Андрій Біров |
| Наступник | Тійт Набер |
| Народився | 27 вересня 1958 (66 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР |
| Відомий як | журналіст, політик |
| Громадянство |  Естонія |
| Національність | естонець |
| Професія | дипломат |
| Нагороди |   |
Тійт Матсулевич (27 вересня 1958, Таллінн, Естонська РСР, СРСР) — естонський політик, дипломат. Надзвичайний та Повноважний посол Естонії в Україні 1996—1999.
З 1991 — перший посол Естонії в Німеччині (після відновлення незалежності).
З листопада 1996 по 1999 — Надзвичайний і Повноважний посол Естонії в Україні. Активно лобіював інтереси на українському ринку естонського виробника (зокрема позиції Раквереського м'ясокомбінату). Щільно працював з Естонським земляцтвом в Україні, його головою — Віктором Кирвелом. Брав участь в телепередачі «Комп'ютер Х» на УТ-2.
З 1999 призначений послом Естонії в Російській Федерації, де замінив Марта Хельме. Зажив слави екстравагантного дипломата. Підтримує національні рухи фіно-угорських народів Росії, зокрема ерзян.
1 березня 2001 року відкрив у Красноярську фотовиставку «Естонці в Сибіру на рубежі третього тисячоліття», присвячену найбільшій естонській діаспорі в РФ (центр — с. Верхній Суєтук).
11 липня 2001 року відкликаний з поста посла Естонії в РФ у зв'язку з фінансовим скандалом.
Член парламенту Естонії від партії «Рес Публіка». Член Комітету з оборони Рійґікоґу. Сповідує праві політичні погляди, підтримує визвольний рух та уряд Чеченської Республіки Ічкерія, член парламентської групи «За права людини в Ічкерії».
- В. І. Головченко. Мацулевич Тійт // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  | ||
в Україні | Едуард Рітсон1 (1918—1920) • Андрєй Біров (1992—1995) • Тійт Матсулевич (1996—1999) • Тійт Набер (1999—2001) • Леттенс Пауль (2001—2006) • Яан Хейн (2007—2011) • Лаурі Лепік (2011—2012) • Сулев Канніке (2012—2016) • Герт Антсу (2016—2019) • Каімо Кууск (2019—2023) • Аннелі Кольк (2023—) | |
в Естонії | Володимир Кедровський2 (1919—1921) • Михайло Паращук2 (1921) • Євген Голіцинський2 (1921) • Євген Терлецький3 (1921—1923) • Віктор Гладуш (1992—1993) • Юрій Олененко (1993–1999) • Микола Макаревич (1999—2005) • Павло Кір'яков (2005—2010) • Володимир Решетняк4 (2010) • Віктор Крижанівський (2010—2017) • Василь Яковенко4 (2017—2018) • Мар'яна Беца (2018—2023) • Максим Кононенко (2023—) | |