Тітус Дзялинський

Тітус Дзялинський
пол. Tytus Działyński
Ім'я при народженніпол. Adam Tytus Działyński[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився24 грудня 1796(1796-12-24)[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Познань, Південна Пруссія, Пруссія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 квітня 1861(1861-04-12)[2][3][4] (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Познань, Прусське королівство[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаКоролівство Польське[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, політик, бібліофіл, колекціонер, economic activist Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія[1] і книгознавство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПолітехнічна школа[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька і польська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПознанське товариство приятелів наук і Варшавське товариство друзів науки Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадачлен Палати представників Пруссіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідДзялинські Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоKsawery Działyńskid Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зGryzelda Celestyna Działyńskad Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиJan Kanty Działyńskid, Anna Potockad, Jadwiga Zamoyskad і Q100362048? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Virtuti Militari

Тітус Адам Дзялинський (пол. Tytus Adam Działyński; нар. 24 грудня 1796, Познаньпом. 12 квітня 1861, Познань) — польський аристократ, політичний діяч, меценат, видавець історичних джерел.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Дзялинському палаці на розі площі Старого Ринку і вулиці Францішканської в Познані. Син Ксаверія і Юстини, уродженої Дідушицької. Першу освіту він отримав вдома; в 18071812 роках вивчав гуманітарні науки в Берліні та Парижі, а в 18131815 роках — в Політехнічній школі в Празі. Після повернення в країну він почав приводити в порядок сімейну колекцію книг і архів в Конаржево, що пробудило його інтерес до історичних джерел. З цього періоду він захопився колекціонуванням рукописів і старих гравюр, яке супроводжувало його до кінця життя. З 1826 року він проживав в успадкованому Курницькому замкі, який він реконструював з метою збору та експонування своєї колекції.

Один з перших Великопольщі вступив до лав учасників Листопадового повстання. Служив у 2-му полку кінних стрільців (підпоручник), у квітні 1831 року перейшов до штабу головнокомандувача, де був одним з ад'ютантів генерала Скшинецького. Останні місяці повстання (з серпня) він провів у штабі корпусу генерала Раморіно. Він провів деякий час у Галичині, жив у Кракові, Висоцьку, Заріччі, а потім у маєтку своєї дружини (Грізельди, уродженої Замойської) в Олешиці під Ярославом.

Брав участь у політичному житті Великого князівства Познанського.

З 1829 року протягом багатьох років він публікував історичні джерела. Завдяки його зусиллям були опубліковані «Литовські Статути» (1841), «Acta Tomiciana» (18521869, вісім томів), «Źródło pisma do dziejów unii Korony Polskiej i W. Ks. Litewskiego» (18561861, дві частини).

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Stanisław Potocki, Tytus Działyński, w: Wielkopolski Słownik Biograficzny, Warszawa-Poznań 1981
  • Witold Jakóbczyk, Przetrwać nad Wartą 1815-1914, 55. część cyklu „Dzieje narodu i państwa polskiego”, Warszawa 1989
  • Marek Rezler: Sylwetki zasłużonych poznaniaków. Biogramy historyczne. W: Wielka Księga Miasta Poznania. Wyd. 1. Poznań: Dom Wydawniczy „Koziołki Poznańskie”, 1994, ss. 733-734. ISBN 83-901625-0-4. 

Посилання

[ред. | ред. код]