Урбан Х'ярне

Громадянство	Швеція
Дата народження	20 грудня 1641(1641-12-20)[1][2]
Місце народження	Сквориці[2]
Дата смерті	10 березня 1724(1724-03-10)[1][2] (82 роки)
Місце смерті	Стокгольм^[d][2]
Батько	Erlandus Jonæ Hjärne^d[2]
Брат/сестра	Thomas Hiärne^d
У шлюбі з	Catharina Elisabet Bergenhielm^d
Дитина	Gustaf Adolf Hjärne^d, Karl Urban Hjärne^d, Erland Fredrik Hjärne^d, Kristian Henrik Hjärne^d і Maria Hjärne^d[3]
Мова творчості	шведська
Рід діяльності	хімік, лікар, геолог, письменник, графік, decorative painter
Сфера роботи	хімія і металургія
Заклад освіти	Academia Gustaviana^d і Університет Уппсала
Член у	Лондонське королівське товариство і Q106366603?
Отримані відзнаки	член Лондонського королівського товариства
Статус авторського права як автора	термін дії авторських прав закінчився^d
Урбан Х'ярне у Вікісховищі

Урбан Х'ярне (* 20 грудня 1641 у Скворіц біля Ніеншанца; † 10 березня 1724, похований у Броммі) — шведський лікар, алхімік, геолог, письменник і натураліст.

Наукова діяльність

У 1684 році він заснував лабораторію та ботанічний сад^[4] на півострові Кунгсхольмен. У тому ж році він став першим особистим лікарем Карла XI. а наступного року — вдовуючої королеви Ядвіги Елеонори Гольштейн-Готторпської. У 1698 році він став президентом Collegium medicum, а в 1713 році віце-президентом Bergkollegium. Він реорганізував медичну систему в Швеції та ліквідував зловживання. Він оглянув шахти в північних провінціях Швеції і запропонував покращення там.

У своїй хімічній лабораторії на Кунгсхольмені він розробив секретні рецепти, а в 1692 році отримав дозвіл продавати свій Elexir amarum Hjärneri в аптеках. Вважається оригінальним рецептом шведських трав. Він був послідовником вчення Парацельса і Піфагора, цікавився каббалою і магією. Він був переконаний, що рослини вибирають місце проживання відповідно до умов ґрунту, і тому був піонером екології, але, тим не менш, представляв Біблію відповідно до тлумачення того часу. Його бібліотека налічувала понад 3500 томів. Список його книг (Catalogus librorum meorum) з 1692 року зберігається в бібліотеці університету Уппсали.^[5] 3 січня 1689 року він був посвячений у лицарі. Його останні роботи з орфографії призвели до суперечок з Єспером Сведбергом, так що цензори були змушені втрутитися. У 1720 році він залишив свої посади і отримав титул губернатора. Його наступником став Магнус фон Бромель.

Урбан Х'ярне вважається основоположником вивчення хімії в Швеції та навчав студентів у своїй державній лабораторії.^[6]

Він вважається одним із першовідкривачів мурашиної кислоти, першої кислоти, відкритої у тваринному світі.^[7]

Твори

• Prodomus defensionis Paracelsicae, Stockholm 1709 (Verteidigung von Paracelsus)
• Acta et tentamina chimica in laboratorio Stockholmensi elaborata, 1712
• En kort anledning till atskilliga malm- och bergarters efterspörjande och angifvande, Stockholm 1702, 1706

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Urban Hiärne — 1917.
   d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
3. Anrep G. Svenska adelns ättar-taflor: Afdelning 4. Skytte af Duderhoff - Östner, jemte tillägg, rättelser och slutord — Norstedts förlag, 1858. — С. 388.
   d:Track:Q44181938d:Track:Q1488909d:Track:Q1753313
4. Anders Fryxell (Autor), Lebensgeschichte Karl des Zwölften, Königs von Schweden, übersetzt aus dem Schwedischen von G.F. von Jenssen-Tusch, Band 4, 1861 S. 264
5. Bernhard Fabian: Handbuch deutscher historischer Buchbestände - Dänemark und Schweden, (S. 256)
6. Pötsch u. a., Lexikon bedeutender Chemiker, S. 206
7. Pötsch u. a., Lexikon bedeutender Chemiker, S. 206, auch Hirsch (Hrsg.), Biographisches Lexikon der hervorragenden Ärzte aller Zeiten und Völker, Band 3, S. 224