Малін Фалькенмарк (Malin Falkenmark) | |
---|---|
Народилася | 21 листопада 1925 (99 років) Стокгольм Швеція |
Померла | 3 грудня 2023 (98 років) |
Країна | Швеція[1] |
Діяльність | дослідниця, гідрологиня |
Alma mater | Уппсальський університет |
Галузь | гідрологія, водні ресурси |
Заклад | Стокгольмський міжнародний інститут водних ресурсів |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор наук (Honoris causa) |
Відома завдяки: | роозробила індикатор водного стресу Фалькенмарк |
Батько | Halvar Sundbergd |
Мати | Margit Sundbergd |
Брати, сестри | Jacob W.F. Sundbergd Johan Sundbergd Brita Sundberg-Weitmand |
Нагороди | Міжнародна премія з гідрології (1998); Премія «Блакитна планета» (2018) |
Малін Фредріка Софія Сундберг-Фалькенмарк (Malin Fredrika Sofia Sundberg-Falkenmark) (21.11.1925 р.) – шведська вчена-гідролог, професор прикладної та міжнародної гідрології, авторка індикатора водного стресу Фалькенмарк. Відома багаторічними дослідженнями в галузі сталого використання водних ресурсів, у яких інтегрує природничі і соціальні науки.
Малін Фалькенмарк народилася 21 листопада 1925 р. в Стокгольмі (Швеція). У 1951 р. закінчила магістратуру з математики, фізики, хімії та механіки в Упсальському університеті. У 1964 р. вона отримала PhD з гідрології (за роботу «Несуча здатність льодовикового щита»). У 1975 р. - звання доктора наук (Honoris causa) в Університеті Лінчепінга. Професійна кар’єра: державний гідролог у Шведському інституті метеорології та гідрології (1950-1960-і рр.); виконавчий секретар в раді з природничих наук Швеції, голова національної ради Швеції з Міжнародного гідрологічного десятиліття - програма ЮНЕСКО (1965-1995 рр.). Як голова наукового програмного комітету в Стокгольмському міжнародному інституті водних ресурсів - SIWI (1991-2003 рр.), М. Фалькенмарк керувала організацією щорічного «Стокгольмського всесвітнього тижня води» (який спочатку називався «Стокгольмський водний симпозіум»). Займала численні пости в міжнародних радах і комітетах: консультант Світового банку з проблем дефіциту водних ресурсів (1988-1992 рр.); член комітету ООН з енергетики і природних ресурсів; член комітету Глобального водного партнерства; науковий радник Фонду глобального навколишнього природного середовища та Всебічної оцінки прісної води в світі та ін. Після офіційного виходу на пенсію в 1991 р. вона продовжила наукову діяльність (кафедра системної екології Стокгольмського університету, Стокгольмський центр сталого розвитку, в останній час - науковий консультант Стокгольмського міжнародного інституту водних ресурсів.
У 1989 р. Мілан Фалькенмарк представила індикатор водного стресу, який згодом став відомий як індикатор Фалькенмарк. Рівень дефіциту водних ресурсів в певній країні визначався на основі порогових значень. Якщо кількість відновлюваних водних ресурсів (річковий стік) в країні на 1 людину:
Поняття зеленої та блакитної води були вперше введені М. Фалькенмарк в 1995 р. Зелена вода – грунтова вода, що утримується в ненасиченої зоні, утвореній опадами і є доступною для рослин. Блакитна вода – вода в річках, озерах, водно-болотних угіддях і водоносних горизонтах, яка може бути забрана для зрошення та інші види водокористування. Обидва ресурси важливі для виробництва продуктів харчування: богарне землеробство використовує тільки зелену воду, в той час як зрошуване землеробство використовує як зелену, так і блакитну воду.