Фелікс Казімеж Потоцький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.
Фелікс Казімеж Потоцький
пол. Feliks Kazimierz Potocki
Псевдо Фелікс Казимир Потоцький, Щенсний Казимир Потоцький
Народився 1630(1630)
Краків, Річ Посполита
Помер 15 травня 1702(1702-05-15)
м. Кристинополь, нині Червоноград, Львівська область
Підданство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність воєначальник, державний діяч
Посада великий гетьман коронний[1], польний гетьман коронний[2], Краківський каштелян, посол Сейму Речі Посполитої[d], Воєвода Серадзькийd, Краківський воєвода[d], учасник виборів короля Польщіd, підстолій великий коронний[3], Маршалок Сейму Речі Посполитої, Белзький старостаd, Староста Сокальськийd, Староста Красноставськийd, староста Ропчицькийd, староста ніжинськийd і Тлумацький старостаd
Військове звання Великий гетьман коронний
Конфесія католик
Рід Потоцькі
Батько Станіслав «Ревера» Потоцький
Мати Зоф'я з Калиновських
Родичі Анджей Потоцький (брат)
Брати, сестри Анджей Потоцький
У шлюбі з Кристина з Любомирських
Констанція Ружа Лось
Діти Міхал, Юзеф, Станіслав Владислав, Єжи, Маріанна
Герб
Герб

Фе́лікс Казімеж Пото́цький (пол. Feliks Kazimierz Potocki, 1630 — 15 травня 1702) — польський шляхтич гербу Пилява, військовий і державний діяч Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Засновник Кристинополя.

Біографія[ред. | ред. код]

Син Станіслава «Ревери» Потоцького та його дружини Зоф'ї Каліновської (Калиновської; донька вінницького старости Валентія Александра Каліновського), рідний брат Анджея Потоцького.

Воював під командуванням Стефана Чарнецького, Станіслава Єжи Себастьяна Любомирського (майбутнього тестя), Яна III Собеського, беручи участь в усіх важливих кампаніях, починаючи від Шведського потопу.

В останні роки життя короля Яна ІІІ часто гостював у нього в Жовкві, Вілянуві, Куликові.[4]

Був власником чималих маєтностей (міст, зокрема, спільно з братом Анджеєм були дідичами Підгайців, Кристинополя[5] містечок, сіл; зокрема, Тартакова, якому за його сприяння король надав маґдебурґію, Мужилова).

Помер у Кристинополі (місто назвав на честь своєї дружини Кристини), був похований у фундованому ним бернардинському костелі святого Духа в місті.

Посади[ред. | ред. код]

Підстолій коронний — 1663 р., воєвода: сєрадзький — 1669 р., воєвода київський — 1682 р., воєвода краківський — 1683 р. Гетьман польний коронний — 1692 р., каштелян краківський, гетьман великий коронний — 1702 р. Маршалок сейму 1669 року. Староста: белзький, красноставський, грубешівський, ропчицький, сокальський, тлумацький, ніжинський.[6]

Сім'я[ред. | ред. код]

Перша дружина — княжна Кристина з Любомирських, донька польного гетьмана коронного Станіслава Єжи Себастьяна Любомирського. Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 43. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 47. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  3. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 134. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  4. ↑ Przyboś A. Potocki Feliks (Felicjan, Szczęsny) Kazimierz h. Pilawa (zm. 1702)… — S. 810.
  5. ↑ Przyboś A. Potocki Feliks (Felicjan, Szczęsny) Kazimierz h. Pilawa (zm. 1702)… — S. 812.
  6. ↑ Potoccy (02) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnośći… — T. 2.— S. 7. (пол.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Анджей Потоцький 		Воєвода київський
1682 		Наступник
Стефан Немирич
Попередник
Станіслав Ян Яблоновський 		Великий гетьман коронний
1702 		Наступник
Ієроним Авґустин Любомирський