Франко Вентурі

Франко Вентурі
Народився	16 травня 1914(1914-05-16)[1][2]^[…]  Рим, Королівство Італія[4][5]
Помер	14 грудня 1994(1994-12-14)[1][2]^[…] (80 років)  Турин, Італія[1][5]
Країна	Італія  Королівство Італія
Діяльність	політик, історик, викладач університету, письменник, журналіст, історик філософії, автогонщик
Галузь	історія
Alma mater	Паризький університет
Відомі учні	Giuseppe Ricuperati^d
Знання мов	італійська[6]
Заклад	Туринський університет, Університет Генуї і Universita degli Studi di Cagliari^d
Членство	Американська академія мистецтв і наук, Сербська академія наук і мистецтв і Туринська академія наук[5]
Партія	Action Party^d
Батько	Lionello Venturi^d
Нагороди	Viareggio-Versilia International Prize^d (1990) Serena Medal^d (1983)
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вентурі.

Фра́нко Венту́рі (італ. Franco Venturi; 16 травня 1914 — 14 грудня 1994) — італійський історик. Член-кореспондент Національної академії Деї Лінчеї в Римі.

Народився в м. Рим. 1947–50 — аташе з питань культури в італійському посольстві в СРСР, одночасно займався історичними студіями. У подальшому — професор університетів Італії та зарубіжжя, досліджував Просвітництва добу, минуле й сучасне Східної Європи. В його монографіях «Російське народництво» (Турин, 1952, т. 1–2; 1972, т. 1–3), «Рух декабристів і брати Поджіо» (Турин, 1956) визначено нові концептуальні підходи у висвітленні західною історіографією визвольних змагань та суспільно-політичних вчень у Російській імперії й Україні зокрема. Активно обстоював дослідницький принцип «персоналізації» історії, керуючись яким створив працю про «особу справді інтересну» — Ф.Прокоповича, опубл. 1953 в м. Кальярі (о-в Сардинія, Італія). Тривалий час очолював ж. «Італійський історичний огляд», на сторінках якого вміщував матеріали про діяльність П.Пестеля, С.Кравчинського (Степняка). Праці Ветурі видавалися в перекладі у Великій Британії, Іспанії, Росії, США, Франції, Японії. Вивченню спадщини вченого (понад 500 книг і статей) присвячено спецвипуск «Італійського історичного огляду» (1996, № 2–3), зб. праць міжнародної студійної конференції «Сміливість думки: Франко Вентурі — інтелектуал й історик-міжнародник» (Турин, 1998).

Помер у м. Турин (Італія)

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #120621010 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Вентури Франко // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
5. www.accademiadellescienze.it
   d:Track:Q107212659
6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела та література

• Варварцев М. М. Вентурі Франко // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

Посилання

• Вентурі (Venturi) Франко // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.58-59