Франсіско Хав'єр Венегас

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Венегас.
Франсіско Хав'єр Венегас
Прапор
Прапор
 15-й Віце-король Нової Гранади
1810
Попередник: Антоніо Хосе Амар-і-Борбон
Наступник: Беніто Перес Бріто
 
Народження: 2 грудня 1754(1754-12-02)[1][2][…]
Сафра, Бадахос, Естремадура, Іспанія
Смерть: 18 лютого 1838(1838-02-18)[1][2][…] (83 роки)
Мадрид, Іспанія
Країна: Іспанія
Автограф:
Нагороди:
Grand Cross of the Order of Charles III Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Grand Cross of the Royal and Military Order of Saint Hermenegild Cross Laureate of Saint Ferdinand

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Франсіско Хав'єр Венегас де Саведра-і-Родрігес де Аренсана, маркіз де ла Реюньйон і де ла Нуева Іспанія (ісп. Francisco Xavier Venegas de Savedra y Rodríguez de Arenzana; 2 грудня 1754 — 18 лютого 1838) — іспанський генерал і колоніальний чиновник, віце-король Нової Іспанії в 1810—1813 роках та Нової Гранади 1810 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Служив у королівській армії, отримавши звання підполковника. Перед самим початком війни проти Наполеона вийшов у відставку, але знову був призваний до лав збройних сил. Брав участь у багатьох битвах і невдовзі очолив Ламанчську армію. Втім після нищівної поразки влітку 1809 року був усунутий від командування та призначений на посаду військового губернатора Кадіса. На початку 1810 року туди ж відступив Хосе Марія де ла Куева з рештками іспанського війська, що призвело до суперечок між двома генералами в питаннях старшинства. Щоб розв'язати проблему, Кадісська хунта призначила де ла Куеву командувачем у Кадісі, а Венегас став віце-королем Нової Іспанії. Одночасно він мав узяти під своє керівництво й Нову Гранаду, в якій саме почались революційні виступи, втім до Санта-Фе Венегас так і не потрапив.

28 серпня 1810 року новий віце-король прибув до Веракруса й 13 вересня офіційно вступив на посаду в Мехіко. Одним з перших своїх указів він призупинив стягнення податків з індіанців і мулатів. Лише за кілька днів Мігель Ідальго підбурив у Мексиці антиіспанське повстання. Венегас одразу ж висунув на придушення заворушень усю армію, в тому числі й столичний гарнізон. До літа 1811 року Венегасу вдалось розбити основні сили повстанців і схопити їхніх лідерів, але невдовзі виступи охопили всю Нову Іспанію, й боротьба отримала нових вождів.

18 березня 1812 року Кадіські кортеси ухвалили конституцію, наказавши оприлюднити її у всіх іспанських володіннях. Будучи прибічником абсолютизму, Венегас затримав її публікацію в Новій Іспанії на 24 дні, а потім запровадив стан облоги в Мехіко, заборонивши свободу друку та зборів.

Кадіська хунта вважала, що дії Венегаса перешкоджають умиротворенню країни, натомість проіспанська партія в Новій Іспанії вважала, що віце-король надто м'який відносно заколотників. Зрештою 16 вересня 1812 року Венегас був усунутий від посади віце-короля, однак те рішення було впроваджено лише 4 березня 1813 року, коли новим віце-королем став генерал Кальєха.

Після того Венегас негайно повернувся до Іспанії, де король Фернандо VII надав йому титули маркіза де ла Реюньйон і де Ла Нуева Іспанія. 1818 року він отримав пост генерал-капітана Галісії. В 1834—1836 роках Венегас був членом верхньої палати іспанського парламенту.

Помер 1838 року в Мадриді.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Swartz A. Open Library — 2007.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Faceted Application of Subject Terminology

Література

[ред. | ред. код]
  • "Venegas de Saavedra, Francisco Javier, " Enciclopedia de México, v. 14. Mexico City: 1988
  • García Puron, Manuel, México y sus gobernantes, v. 1. Mexico City: Joaquín Porrua, 1984
  • Orozco L., Fernando, Fechas Históricas de México. Mexico City: Panorama Editorial, 1988, ISBN 968-38-0046-7
  • Orozco Linares, Fernando, Gobernantes de México. Mexico City: Panorama Editorial, 1985, ISBN 968-38-0260-5
  • Anna, Timothy E. (1978). The Fall of Royal Government in Mexico City. Lincoln: University of Nebraska Press. ISBN 0-8032-0957-6.
  • Archer, Christon I. (1989). La Causa Buena: The Counterinsurgency Army of New Spain and the Ten Years' War. У Jaime E. Rodríguez O (ред.). The Independence of Mexico and the Creation of the New Nation. UCLA Latin American Studies. Los Angeles: UCLA Latin American Center Publications. ISBN 978-0-87903-070-4.
  • Archer, Christon I. (2003). Years of Decision: Félix Calleja and the Strategy to End the Revolution of New Spain. The Birth of Modern Mexico. Willmington, Delaware: SR Books. ISBN 0-8420-5126-0.
  • Hamill, Hugh M. (1966). The Hidalgo Revolt: Prelude to Mexican Independence. Gainesville: University of Florida Press.
  • Hamnett, Brian R. (1986). Roots of Insurgency: Mexican Regions, 1750–1824. Cambridge University Press. ISBN 978-0521-32148-8.
  • Timmons, Wilbert H. (1963). Morelos: Priest, Soldier, Statesman of Mexico. El Paso: Texas Western College Press.

Посилання

[ред. | ред. код]