Філіпп Фаут | |
---|---|
нім. Philipp Johann Heinrich Fauth | |
Народився | 19 березня 1867[1][2] Бад-Дюркгайм, Рейнланд-Пфальц |
Помер | 4 січня 1941[1] (73 роки) Грюнвальд, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія, Німецький Райх |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | астроном, картограф |
Філіпп Фаут у Вікісховищі |
Філіп Фаут (нім. Philipp Johann Heinrich Fauth, 19 березня 1867, Бад-Дюркхайм — 4 січня 1941, Грюнвальд) — німецький астроном, співробітник Аненербе.
Працював шкільним вчителем[3]. Був астроном ом-любителем, працював в обсерваторії в Ландштулі. На початку XX століття познайомився з Гансом Гербігером, який при спостереженні місяця «інтуїтивно» зрозумів, що вся поверхня місяця покрита кілометровим шаром льоду. З цього помилкового уявлення Гербігер розвинув доктрину вічного льоду. Свою головну роботу, «Льодову космогонію», він написав спільно з Фаутом. Доктрина вічного льоду, давно відкинута як псевдовчення, в 1920-30-ті рр. була досить популярна. Її прихильниками були деякі лідери націонал-соціалізму, в тому числі Генріх Гіммлер.
У 1938 р. Фаут був призначений Гіммлером на професорську посаду та отримав обсерваторію в Грюнвальді. За підтримки нацистів Фаут згодом зміг створити свою власну обсерваторію. З січня 1939 р. очолював дослідний відділ астрономії Аненербе.
Іменем Фаута названий кратер на Місяці