Харків (лідер ескадрених міноносців)
| Харків | ||
|---|---|---|
|
| ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лідер ескадрених міноносців | |
| Держава прапора |  РСФСР.svg){kind=small} СРСР
| |
| Належність | Військово-морський флот СРСР | |
| На честь | місто Харків | |
| Корабельня | ССЗ № 198 ім. Андре Марті | |
| Закладено | 19 жовтня 1932 | |
| Спущено на воду | 9 вересня 1934 | |
| Введено в експлуатацію | 10 листопада 1938 | |
| Загибель | 6 жовтня 1943 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2030 т стандартна, 3080 т повна | |
| Довжина | 122,0 м (між перпендикулярами) 127,5 м найбільша) | |
| Ширина | 11,7 м (найбільша на міделі) | |
| Висота | 5,6 м (висота від ватерлінії до палуби бака) 3,0 м (висота від ватерлінії до палуби юта) | |
| Осадка | 4,7 м (найбільша) | |
| Бронювання | немає | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 3 турбозубчатих агрегати | |
| Гвинти | 3 гвинта | |
| Потужність | 66 000 к. с. (48,6 мВт) | |
| Швидкість | 40 вузлів (повна) 43,57 вузлів (максимальна на випробуваннях) | |
| Дальність плавання | 873 милі на 40 вузлах 2100 миль на 20 вузлах | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 (5 × 1) × 130-мм гармат Б-13-2с | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм ТА (16 торпед 53-Ф; або 53-36 або 53-38 до 68 мін КБ до 76 мін загородження зразка 1926 р. до 124 мін зразка 1908-1939 рр. | |
| Зенітне озброєння | 2 (1 × 2) × 76-мм зенітних гармати 34-К 4 × 37-мм автоматичних гармати 70-К 4 × 12,7 мм кулемети ДК З кінця 1930-х — 4 × 12,7-мм кулемети ДШК | |
«Харків» — лідер ескадрених міноносців проєкту 1, побудований для радянського Військово-Морського Флоту. Лідер «Харків» брав участь у боях в складі Чорноморського флоту під час німецько-радянської війни.
Закладка «Харкова» відбулася 19 жовтня 1932 року на стапелі суднобудівного заводу № 198 імені Андре Марті, спуск корабля на воду був проведений 9 вересня 1934 року. Після завершення випробувань, 10 листопада 1938 року «Харків» увійшов до складу 3-го дивізіону Загону легких сил Чорноморського флоту[1] .
24 червня 1941 року разом з есмінцями «Беспощадний» і «Смишлений» вийшов в район острова Зміїний для попередження набігу шести ворожих есмінців на бази радянського флоту для висадки німецького десанту в районі Одеси. Після доби маневрування в заданому районі кораблі повернулися на базу — припущення командування про висадку десанту виявилося помилковим.
25 червня лідер «Харків» супроводжував лідер «Москва» в його першому і останньому бою (набіг на Констанцу), і коли той підірвався та розламався навпіл, «Харків» був змушений покинути екіпаж потопаючого лідера і рятуватися від обстрілу береговою батареєю «Tirpitz», атак підводного човна і бомбардувань з повітря одночасно. При терміновому поверненні на базу лідер кілька разів стикався з поломками в котлах (лопалися трубки), і через це швидкість лідера часто падала до 5-6 вузлів (до усунення неполадок в якомусь з котлів). Незважаючи на це, корабель успішно ухилявся від бомб і відбивав атаки авіації (збив один «Junkers Ju 87»). Існує версія, що через деякий час пошкоджений лідер ухилився від торпед радянського підводного човна Щ-206, що помилково атакував його та був потоплений есмінцем «Смишлений», що підоспів на допомогу «Харкову». Ця версія вступає в протиріччя з архівними даними[2] .
6 вересня лідер «Харків» з есмінцем «Дзержинський» був направлений в Одесу з вантажем стрілецької зброї та боєприпасів на борту. Незважаючи на те, що три ворожі батареї відкрили вогонь по проходу в порт, лідер все ж пройшов до порту і розвантажився, після чого обстріляв позиції противника і вийшов назад в море.
15 вересня забезпечував перехід 18 судів з евакуйованими військами та мирним населенням з Одеси до Севастополя.
Загинув 6 жовтня 1943 року разом з есмінцями «Беспощадний» і «Способний» від нальоту німецьких бомбардувальників.
Німці помітили кораблі у відкритому морі. Після перших бомбардувань «Харків» і «Беспощадний» втратили хід, і «Способний» почав по черзі їх буксирувати. Але на лідері вдалося ввести в дію один з котлів, і напівзатонулий корабель зміг дати 9-вузловий хід кормою вперед. Незабаром від прямих попадань шести бомб «Беспощадний» завалився на борт, розламався і затонув, а пізніше, занурюючись носом вперед і одночасно ведучи вогонь з гармати ГК і зенітного автомата, зник під водою і лідер. Через 2,5 години «Способний» підібрав з води моряків, які залишилися в живих. Після цього він отримав потрапляння авіабомби, на борту виникла пожежа, і есмінець злетів на повітря від вибуху власних глибинних бомб. Торпедні і сторожові катери, а також гідролітаки підібрали з води 123 людини. Загинуло 780 моряків, у тому числі командир лідера «Харків» капітан 2-го рангу П. І. Шевченко. Втрата трьох кораблів привела до того, що всі великі кораблі Чорноморського флоту були переведені в резерв Ставки Верховного Головнокомандувача. У подальшому вони не брали участі в бойових діях [3] [4] .
- 05.1937 — 08.1937 — Коновалов. Гаврило Якимович
- 05.1937 — 03.1938 — Жуков Євген Миколайович
- 07.1938 — 08.1939 — капітан 2-го рангу Марков Філіп Савелійович
- 09.1939 — 06.1942 — капітан 3-го рангу Мельников Петро Олександрович
- 06.1942 — 10.1943 — капітан 2-го рангу Шевченко Петро Ілліч
- ↑ Качур П. И. «Гончие псы» Красного флота. «Ташкент», «Баку», «Ленинград». — Москва : Яуза, Коллекция, Эксмо, 2008. — С. 78.
- ↑ Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота. — Москва : Яуза, Коллекция, Эксмо, 2008. — С. 120. — ISBN 978-5-699-25285-5.
- ↑ Платонов, 2002, с. 222.
- ↑ Балакин, 1997, с. 20—21.
- Качур П. И. «Гончие псы» Красного флота. «Ташкент», «Баку», «Ленинград». — Москва : Яуза, Коллекция, Эксмо, 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-31614-4.
- Conway’s All the World’s Fighting Ships, 1922—1946. — London : Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0-85177-146-7.
- Платонов А. В. Энциклопедия советских надводных кораблей, 1941—1945 / А. В. Платонов. — СПб.: Полигон, 2002. — 640 с. — 5000 экз. — ISBN 5-89173-178-9.
- Балакин С.А. «Сообразительный» и другие эскадренные миноносцы проекта 7У. — М. : Моделист-конструктор, 1997. — 32 с. — (Морская коллекция, 1997, №6)
