Хохуля

Хохуля
Період існування: ранній пліоцен – наш час
хохуля руська (Desmana moschata)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина: Кротові (Talpidae)
Триба: Хохулі (Desmanini)
Рід: Хохуля (Desmana)
Güldenstädt, 1777
Типовий вид
Desmana moschata
Linnaeus, 1758
Види
Вікісховище: Desmana

Хохуля (Desmana) — рід ссавців із родини кротових (Talpidae). Містить один сучасний вид (хохуля руська) й кілька викопних. Викопні види відомі з різних місцевостей Євразії. Найдавнішим видом є Desmana marci з початку пліоцену Іспанії[1]. Ймовірно, він походить від ранніх кротів з роду Archaeodesmana. D. marci, ймовірно, породив D. verestchagini, який, можливо, дав початок молодшим видам[2].

В Україні єдина популяція хохулі руської залишилася в Сеймі на Сумщині та у двох його притоках. У 2009 році вчені припускали, що на Сеймі та його притоках залишалося близько 300–500 хохуль. Проте ґрунтовних досліджень сеймської популяції хохуль не проводили. “Інформація, яка в нас є по Сейму, — це реєстрації знахідок: люди просто розказують, що їм на очі потрапляла ця тваринка. Є фотографії хохулі в притоці Сейму, річці Вир — там точно була невеличка популяція”, — говорить науковий співробітник Регіонального ландшафтного парку «Сеймський» Олександр Ємець.

Сам Олександр зустрів хохулю в річці Клевень. Це сталося поблизу села Литвиновичі Конотопського району 6 серпня 2018-го. Схоже, це був останній зафіксований випадок, коли в Україні бачили хохулю. До кінця бойових дій на Сумщині говорити про збереження хохулі рано[3].

Назва хохуля є праслов'янською, яка найімовірніше пов'язана з дієсловом хохулити — «зникати, ховатися»; припускався також зв'язок з хух — «дух, запах», у такому разі хохуля первісно означало «тварина з поганим запахом»[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Minwer-Barakat, R. Early Pliocene Desmaninae (Mammalia, Talpidae) from Southern Spain and the Origin of the Genus Desmana // Journal of Vertebrate Paleontology. — 2020. — Вип. 40. — № 5. — DOI:10.1080/02724634.2020.1835936. (англ.)
  2. ↑ Utrecht Micropaleontological Bulletins: Special publication – Volumes 4–5. — Utrecht Micropaleontological Bulletins, 1985. — С. 105. (англ.)
  3. ↑ Через російську агресію можуть зникнути червонокнижні тварини, які збереглися лише на території Конотопщини. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 10 серпня 2024.
  4. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 206. — ISBN 978-966-00-0197-8.