Целестин Чаплич

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Чаплич.
Целестин Чаплич
Народився6 квітня 1723(1723-04-06)[1]
Помер23 травня 1804(1804-05-23)[1] (81 рік)
Варшава, Королівство Пруссія
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьпоет
ПосадаЛовчий великий коронний[2], Консул Конфедерації, посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, депутат[d], Маршалок Сейму Речі Посполитої, дубенківський старостаd, Q65952505?[3] і підчаший київськийd
РідЧапличі
Нагороди
орден Білого Орла Кавалер ордена Святого Станіслава (Річ Посполита)

Целестин Чаплич гербу Кердея (пол. Celestyn Czaplic; 6 квітня 1723 — 23 травня 1804, Варшава) — шляхтич руського (українського) походження, державний діяч Речі Посполитої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син київського підстолія Ігнатія та його дружини Францішки з Пясковських Чапличів. Підписувався, як предки, зі Шпанова.

Навчався спочатку в колегіумі при монастирі піярів у Межирічі Корецькому, потім — у єзуїтів в м. Острог. Практику двірську, табірну проходив у Полонному в князя Антонія Бенедикта Любомирського — старости казимирського, разом з його сином Марціном Єжи (майбутнім краківським воєводою[4]) брав участь у виправах на гайдамаків, військових маневрах. У 1746 році став київським підчашим. Після коротких обов'язків «сурогатора» в Крем'янці з подачі Януша Сангушка, 24 червня 1765 року став волинським підкоморієм. 1766 року був маршалком так званого сейму Чаплича, на якому був остаточно похований проект реформ фамілії (патрії) Чарторийських. Був старостою дубенським у Белзькому воєводстві. Ловчий великий коронний з 25 квітня 1773 року (склав у травні 1784 року), кавалер ордену Білого орла 1775 року. Був представлений на посаду підканцлера коронного, не витримав конкуренції Яцка Малаховского в 1780 році. Останні роки провів осторонь від політики в палаці Яблоновського у Варшаві, де став підданим Прусії.

У вірші «Na Solec» (1774) «оспівував» солецький сад Казімєжа Понятовського.[5]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений з Анною Джевецькою (пол. Anna Drzewiecka) — крем'янецькою підкоморянкою, діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 75. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  3. ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 87. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  4. ↑ Lubomirscy (01) [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. ↑ Zielińska Z. Poniatowski Kazimierz h. Ciołek (1721—1800) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/3, zeszyt 114. — S. 450. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV, zeszyt 16. — S. 167—168. (пол.)


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.