Шаар-га-Гай (івр. שער הגיא, Шаар га-Ґай; араб. باب الواد, Баб ель-Вад; літ. «Брама долини») — розв'язка на шосе № 1 з шосе № 38 у 23-х км від Тель-Авіва, там де дорога починає підійматися до Єрусалима в ущелині між скелями (так званий «Єрусалимський коридор»).
Під час Арабо-ізраїльської війни 1947—1949 рр. цей район став місцем запеклих боїв між євреями та арабами, зокрема Арабським легіоном, що блокували Єрусалим і перешкоджали доставці в місто вантажів єврейськими конвоями[1].
20 квітня 1948 року араби відбили висоти поблизу Шаар-га-Гай, і перекрили дорогу Тель-Авів—Єрусалим[2].
В результаті операції Нахшон блокаду Єрусалима вдалося перервати, проте арабам вдалося знову перекрити дорогу. Зрештою 10-й бригаді «Пальмаха» вдалося опанувати цю ділянку, але подальша частина дороги в Єрусалим залишалася під арабським контролем. Ситуація стала ще важче після того, як 14 травня 1948 року британські війська залишили Латрунський монастир і поліцейський форт, що домінували над дорогою на Єрусалим, передавши їх частинам трансйорданского Арабського легіону.
Про бої в долині Баб ель-Вад згадує у своїх військових мемуарах «Щоденник про війну в Палестині» Ґамаль Абдель Насер, який брав участь в Арабо-ізраїльській війні 1948—1949 рр.
Наступні спроби ізраїльських військ у травні-липні 1948 закріпитися в цьому районі успіхом не увінчалися, попри важкі втрати, понесені ізраїльськими військами. Ще майже 20 років, до Шестиденної війни 1967 року, Латрун залишався під арабським контролем[3].
Для того, щоб забезпечити доставку вантажів у Єрусалим, в найкоротші терміни була побудована обхідна дорога, так звана «ізраїльська бірманська дорога» («Дерех Бурма») за назвою «Бірманської дороги», побудованої під час Другої світової війни з Бірми в Китай).
Після Шестиденної війни 1967 року, коли район Латруна перейшов під ізраїльський контроль, було знову побудовано основне шосе № 1 з Тель-Авіва до Єрусалима, що проходить через Шаар-га-Гай.
Сьогодні, в пам'ять про ті дні, на схилах сучасного шосе на підйомі до Єрусалиму встановлені іржаві каркаси броньованих транспортних засобів, що супроводжували конвої в Єрусалим, уражених під час війни 1948 року. На честь 119 єврейських бійців, які загинули в ті дні, побудований меморіальний пам'ятник «Ма́хал»[4].
За мотивами цих боїв, на слова Хаїма Гурі і музику Шмуеля Фершко була написана пісня «Баб-ель-Вад» на івриті. Вона виконувалася багатьма ізраїльськими співаками: Яфою Ярконом, Шошаною Дамар, Шломо Гроніхом і Арелем Скаатом.