Юзеф Дітль

Юзеф Дітль
нім. Józef Dietl
Народився24 січня 1804(1804-01-24)[1][2][4]
Підбуж, Галичина, Республіка Польща
Помер18 січня 1878(1878-01-18)[1][2][…] (73 роки)
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][4]
ПохованняРаковицький цвинтар
КраїнаРеспубліка Польща
 Австрія
 Російська імперія
Діяльністьуролог, політик, педагог, викладач університету, лікар
Alma materВіденський університет і ЛНУ ім. І. Франка
Знання мовпольська[5]
ЗакладЯгеллонський університет і Віденський університет
ЧленствоПознанське Товариство приятелів наукd, Polskie Towarzystwo Tatrzanskied і Краківське наукове товариствоd[4]
Посадаректор, член Національної ради Австрії[d], посол до Галицького сейму[d], голова, член Палати Цислейтаніїd[6], член Палати панів Імперської Ради[d] і ректор Ягеллонського університетуd
Нагороди

Юзеф Дітль (пол. Józef Dietl; 24 січня 1804, смт Підбуж, Україна — 18 січня 1878, Краків, Польща) — видатний польський лікар, професор і ректор Ягелонського університету у Кракові (1862—1865), президент міста Кракова (1866—1874), почесний громадянин Кракова та Нового Санча, член Національного парламенту у Львові і Державної Ради у Відні, пожиттєвий член австрійського парламенту.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився Юзеф 24 січня 1804 року у місті Підбужі, яке тоді входило до складу Самбірського округу, в німецькій багатодітній сім'ї (5 синів і 2 дочки, Юзеф був п'ятою дитиною). Офіцер австрійської армії, Йоган Ґеорґ Дітль, дід Юзефа, прибув з Угорщини до Галичини після першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), де був чиновником у Львові. Бабуся відомого лікаря походила з німецького роду Ретшратнерів. Стосовно прізвища Юзефа, то спочатку прізвище його дідуся записували в документах як Diedel, згодом як Dittl і Dittel, зрештою як Dietl. Батько Юзефа Францішек працював у канцелярії уряду в Стрию як безплатний практикант. Францішек Дітль одружився із шляхтянкою Анною Кульчицькою. Спочатку став урядником у селі Ломне, згодом - у Підбужі, потім у Новому Санчі, де і помер у 1819 р. Оскільки в Підбужі не було костелу, тому Юзефа були змушені охрестити у греко-католицькому храмі.

Навчався у Самборі, згодом у Тарнові, закінчив здобуття гімназійної освіти у Новому Санчі. З 1821 р. Навчався впродовж 3 років на філософському факультеті Львівського університету. З 1823 р. продовжив навчання на медичному факультеті Віденського університету. Через шість років, 31 жовтня, став доктором медицини, водночас займався практичною медициною. З 1829 р. по 1833 р. викладав у Віденському університеті.

У праці «Про вади і поради Річпосполитської лікарні чи сон молодого академіка» Ю. Дітль подає свою автобіографію: «У 1804 році, так що на початку нинішнього століття, я народився в Підбужі, невеликому селі в Самбірських Карпатах, на русинському ґрунті, від польської матері та німецького батька. Мав німецьке коріння. Провінція наділила мене такими противними трьома елементами: впертістю русина, гостинністю поляка і німецькою ощадливістю. Перші роки життя я провів в сільському затишку, при посівах і зборах врожаю, на полі й в гаю, на снопах і в стодолі, у садах і пасіках. У серці закарбувалися солодкі співи няньки над колискою, що наспівувала сумні думки люду, ці терплячі прояви його одвічної недолі; коляда дяків, що звучала біля вікон садиби про світлий вогник народження Христа, та розпачлива коломийка, вторена глибоким басом, яка пом'якшувала танком важку печаль серця».

Ю. Дітлю були притаманні риси характеру: гострий розум, працьовитість, мужність, особлива систематичність, німецька витривалість з польським ідеалізмом і буйна фантазія

Займався доброчинністю, навіть зробив проєкт Будинку для бідних в Кракові, який збудували після його смерті.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Впродовж 1830-1840-х рр. працював лікарем у передмісті Відня. В цей період він пише декілька наукових праць, серед яких особливо цінною є «Praktische Wahrnehmungenna chden Ergebnissenim Wiedner Bezirkskrankhause» («Практичне сприйняття згідно з результатами у Віденському районному медичному будинку»), видана у 1845 р. Крім того, він став засновником нової віденської школи з медицини. Професор вважав основною метою медицини раціональну терапію: «хворого лікує природа, а лікар не повинен цьому перешкоджати».

З 1850-х років починається новий етап у житті професора медицини. 26 листопада 1851 р. його було призначено завідувачем кафедри медицини Ягелонського університету у Кракові. Професор активно зайнявся викладацькою та науковою діяльністю. Зрештою, у 1862 р. його було обрано ректором університету. Проте, після 14 років успішної діяльності в університеті, австрійська влада вирішила усунути з університету занадто активного пропольського професора. Таким чином, у 1865 р., коли його знову обрали ректором, надійшов указ про звільнення із посади професора кафедри медицини університету. До найважливіших наукових праць цього періоду належать праці про лікування «запалення плечей», тифу тощо. Також професор багато зробив для розвитку бальнеології у Польщі.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Залишившись поза стінами університету, почав кар'єру чиновника, ставши у 1866 р. депутатом Міської Ради Кракова. Цього ж року, 13 вересня його було практично одноголосно обрано президентом міста Кракова. За його президентства в місті почались реформи в сфері освіти (відкриття гірничої, рільничої, лісничої тощо шкіл). Особлива увага приверталась забезпеченню в місті чистоти вулиць, дотримання гігієнічних норм, було впорядковано каналізаційну сітку міста. Дотримуючись гігієнічних норм двічі на день міняв одяг. Президент Дітль сприяв подоланню проблеми холери у Кракові. Окрім будівництва каналізації було впорядковано вулиці (бруківкою), будувались нові школи. Крім того, появилось чимало нових культурних інституцій: Музичне і Лікарське товариства, Школа Мистецтв та ін.

Період президентства Юзефа Дітля був періодом розвитку міста Кракова у XIX ст., про що свідчить звіт президента у 1872 р., за яким впродовж 6 років було майже вдвічі збільшено бюджет міста. Тому 68-літнього Юзефа у 1872 р. було обрано президентом міста на другу каденцію. У 1873 р. президенту знову довелося боротися із холерою у місті. Через рік, під тиском опозиційних сил покинув пост президента та виїхав з дружиною (у нього не було дітей) до Відня. У столиці Австро-Угорської імперії відомий лікар та заслужений президент Кракова помер 18 січня 1878 року. Похований на Раковицькому кладовищі у Кракові.

Один із біографів Юзефа Дітля назвав його «людиною програми» через його систематичність, витривалість та планування будь-якої роботи. Він був великим лікарем, видатним ученим, заслуженим політичним та громадським діячем XIX ст.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружився пізно (1846 р.) з молодшою від нього на 19 років австрійкою з Відня Оленою Зітербарт. Дітей у них не було. Після смерті залишив свій маєток своєму племіннику Леопольду Дітлю, попросивши його забезпечити спадщину також для його дружини Олени. Похований на Раковицькому цвинтарі в Кракові.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Юзефу Дітлю у Кракові

На його честь ще у 1865 р. було відкрито пам'ятник у Щавниці. На честь відкриття пам'ятника в Щавниці Юзеф Шуйський написав вірша, присвятивши його Ю. Дітлю. Відомого лікаря визнали почесним громадянином Кракова та Нового Санча. З 1869 р. Ю. Дітль був пожиттєвим членом австрійського парламенту (палати панів). Краків також пам'ятає свого президента, назвавши одну із вулиць міста на його честь, видавши пам'ятну книгу на річницю 50-ліття смерті (у 1938), у 1948 р. було відкрито пам'ятник в центрі міста Кракова на площі всіх Святих (виконаний Ксаверієм Дуніковським). У Кракові його ім'я носять також зал для конференцій у приміщенні міського уряду, школа та гімназія, шпиталь. У курортному місті Івонич-Здруй встановлено погруддя Ю. Дітлю.

Пам'ятник Юзефу Дітлю у курортному місті Івонич-Здруй

13 жовтня 2013 р. відкрито меморіальну дошку на честь Ю. Дітля і у селищі Підбуж.

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • 1845 — «Практичне сприйняття згідно з результатами у Віденському районному медичному будинку»;
  • 1851 — «Про лікування запалення плечей без кровоспускання»;
  • 1858 — «Зауваги до краківського здоров'я з погляду їхньої ефективності, застосування і організації»; 
  • 1859 — «Про вади і поради Річпосполитській лікарні чи сон молодого академіка»;
  • 1860 — «Про значення і призначення державних оздоровчих спілок»;
Могила Ю. Дітля на Раковицькому цвинтарі у Кракові
  • 1866 — «Джерела по нових організаціях і повторних хімічних розбираннях», «Про тиф, виклад клінічний»

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Анекдоти і цікавинки

[ред. | ред. код]
  • Те, що ми наносимо на освіту не є видане, але запозичене… … бо освіта — найретельніший боржник.
  • Ю. Дітль любив фотографуватись. Завдяки цьому збереглось дуже багато його світлин.
  • Ю. Дітль міняв одяг двічі на день. Вважав гігієну важливою у житті.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Józef Dietl. O zwadach i radach rzeczypospolitej lekarskiej czyli sen młodego akademika. Wydał Adam Wrzosek . // Archiwum Historii i Filozofii Medycyny oraz Nauk Przyrodniczych / Redaktor Adam Wrzosek. — Tom IV, zeszyt I. — Poznan, 1926. — S. 106—114.  
  • Poczet sołtysów, wójtów, burmistrzów i prezydentów miasta Krakowa. — Kraków: Urząd Miasta Krakowa, 2010.
  • Wrzosek A. Józef Dietl // Polski słownik biograficzny. Kraków, 1939—1946. T.V: Dąbrowski JanHenryk — Dunin Piotr. S.158-166.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1.  Andrzej Kazimierz Banach: Młodzież chłopska na Uniwersytecie Jagiellońskim w latach 1860/61-1917/18. Kraków: Księgarnia Akademicka, 1997, s. 65. ISBN 83-7188-188-6.
  2. ↑ Andrzej Kazimierz Banach: Młodzież chłopska na Uniwersytecie Jagiellońskim w latach 1860/61-1917/18. Kraków: Księgarnia Akademicka, 1997, s. 65-66. ISBN 83-7188-188-6.
  3. ↑ Andrzej Kazimierz Banach: Młodzież chłopska na Uniwersytecie Jagiellońskim w latach 1860/61-1917/18. Kraków: Księgarnia Akademicka, 1997, s. 66. ISBN 83-7188-188-6.
  4. ↑ Dominika Hołuj. Rola samorządu terytorialnego w kształtowaniu procesu rozwoju Miasta Krakowa w okresie autonomii (1866—1918). «Zeszyty naukowe Wyższej Szkoły Ekonomicznej w Bochni». 5. s. 49.
  5. ↑ Honorowi Obywatele Nowego Sącza [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.]. nowysacz.pl. [dostęp 17 lutego 2011].
  6. ↑ Alfabetyczny wykaz ulic Miasta Krakowa. 26-01-2005 (akt.). [dostęp 2015-10-23].
  7. ↑ Bolesław Erzepki, Spis członków Towarzystwa Przyjaciół Nauk w Poznaniu, Poznań 1896, s. 2.
  8. ↑ Aleksander Pająk: Szkoły ludowe w Wolnem, Niepodległem i Ściśle Neutralnem Mieście Krakowie i Jego Okręgu od roku 1815 do 1873.. Związkowa drukarnia we Lwowie: Towarzystwo Pedagogiczne we Lwowie, 1890, s. 58. ISBN Biblioteka Uniwersytetu Pedagogicznego.
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118981013 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. ↑ а б в http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/dietl-jozef/
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Dietl, Joseph // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 11. — S. 393.