Юліус фон Бозе

Юліус фон Бозе
нім. Julius von Bose Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнінім. Friedrich Julius Wilhelm von Bose Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 вересня 1809(1809-09-12)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зангергаузен, Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 липня 1894(1894-07-22)[1] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Hasseroded, Вернігероде, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовослужбовець, Зброєносець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПрусська військова академія (1835) Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникАвстро-прусська війна і французько-прусська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1826
Титулграф[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнялейтенант, майор, полковник, генерал-майор, генерал-лейтенант і генерал від інфантерії Редагувати інформацію у Вікіданих
РідQ14516595? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Фрідріх Юліус Вільгельм фон Бозе (нім. Friedrich Julius Wilhelm von Bose 12 вересня 1809 — 22 липня 1894) — прусський граф, генерал від інфантерії прусської армії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Фрідріх Юліус Вільгельм фон Бозе походив із дворянського роду Бозе. Народився в родині саксонського ротмістра Ернста Готтліба фон Бозе (1772—1845) і його дружини Йоганни Софії Фридерики, уродженої Люттіх (1781—1855).

З 1821 року служив придворним зброєносцем у Веймарі. У 1826 році став мушкетером 26-го полку піхоти Прусської армії, з 1829 року — лейтенант. У 1832—1835 роках навчався в Прусській військовій академії. Після закінчення академії і до 1852 року служив ад'ютантом головного командування 4-го армійського корпусу. Згодом він близько року командував ротою в 27-му піхотному полку і 1853 року проведений в майори з зарахуванням до Генерального штабу. У 1858 році Бозе став начальником штабу 4-го армійського корпусу та в 1860 році проведений у полковники 40-го фузілерного полку.

У 1864 році Бозе отримав чин генерал-майора і призначений командувати 15-ю піхотною бригадою, на чолі якої взяв участь в австро-прусській війні 1866 року. Воював під Подолою, Мюнхенгрецем, Кеніггрецем і Блуменау. За це нагороджений орденом Pour le Mérite. Після закінчення війни підвищений до звання генерал-лейтенанта і призначений командиром 20-ї дивізії в Ганновері[2].

З початком франко-прусської війни, Бозе призначений командиром 11-го армійського корпусу[2]. 4 серпня 1870 року брав участь у Битві при Вайссенбурзі. 6 серпня 1870 року в битві при Верті був двічі поранений. Через рани він у подальших військових діях участі не брав. За цю війну Бозе був нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класів.

У 1873 році Бозе був проведений в генерали піхоти і призначений шефом 31-го піхотного полку (цей полк після смерті Бозе який отримав його ім'я навічно). У жовтні 1876 року він отримав почесне громадянство міста Кассель. У 1880 році Бозе отримав титул графа[2].

Помер 22 липня 1894 року під Вернигероде.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117621773 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Бозе, Юлий-Фридрих-Вильгельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bernhard von Poten. Bose, Julius von // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). — Bd. 47. — Lpz.: Duncker & Humblot, 1903. — S. 135—137. (нем.)

Посилання

[ред. | ред. код]