Ян Балабан

Ян Балабан
Jan Balabán
Народився	29 січня 1961(1961-01-29) Шумперк, Північноморавський край^d, Чехословаччина[1][2]^[…]
Помер	23 квітня 2010(2010-04-23) (49 років) Острава, Чехія[1][2]^[…]
Поховання	protestant cemetery in Sněžné^d[4]
Країна	Чехія
Діяльність	мовознавець, письменник, перекладач, журналіст, сценарист, художній критик, публіцист, редактор
Галузь	переклади з англійської^d[2], Czech prose^d[2], комікс[2] і Q16520492?[2]
Alma mater	Faculty of Arts, Palacký University of Olomouc^d[5][6][7] і Q11075669? (1980)[8]
Науковий ступінь	магістр[3]
Знання мов	чеська[2][9] і англійська[2]
Роки активності	з 1995
Конфесія	Євангельська Чеська Братська Церква^d
Батько	Daniel Balabán^d[10]
Родичі	Мілан Балабан[5]
Брати, сестри	Daniel Balabán^d[5]
У шлюбі з	Helena Balabánová^d[11] і Petra Sasínová^d[12]
Діти	Lukáš Balabán^d[13]
Нагороди	"Magnesia Litera" award for the best book of the year^d (2011) Litera for prose^d (2005)
Сайт	janbalaban.pl
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балабан.

Ян Балабан (29 січня 1961 - 23 квітня 2010) - чеський письменник, журналіст і перекладач. Його вважали екзистенціалістом, чиї роботи часто стосувались жалюгідних та зневірених аспектів людського стану.

Біографія

Балабан народився в Шумперку, Північна Моравія (Чехословаччина), але йому ще не виповнилось року, як сім’я переїхала до Острави. Закінчив Палацький університет в Оломоуці, де навчався на філософському факультеті. Після закінчення університету відвідав Канаду та США. У 1984 році пройшов двомісячну практику в Kings College у Шотландії. Його першою серйозною публікацією стала книга оповідань - "Середньовіччя" в 1985 р. Потім він працював технічним перекладачем на Витковицькому комбінаті, а згодом - вільним перекладачем і журналістом, регулярно публікуючись у журналі "Respekt". Він також переклав твори Г. П. Лавкрафта (H. P. Lovecraft) та Террі Іглтона (Terry Eagleton) на чеську мову.

У 90-х роках він разом із Петром Грушкою брав участь у виданні журналу «Landek». Говорячи про своє рідне місто, він згадав Вільяма Фолкнера (з яким його порівнювали),^[14] сказавши: "Якщо ви пишете про місце, ви не тільки любите його, але й знаходите багато ненависті до нього". Також він був знавцем у мистецтві, знання дозволили Балабану писати статті та есе для відповідних мистецьких журналів, виставок, каталогів та газет. Член-засновник групи Prirozeni (Природа - засновано 1980), він допоміг розповсюдити підпільну мистецьку спільноту та оздоровити міський ландшафт, організовуючи виставки на горищах, в коридорах, в метро та у передмісті Острави. Один із найважливіших творів Балабана - „ Možná že odcházíme ”(Можливо, ми відходимо) - це збірка з двадцяти оповідань, обсягом сто сторінок. Історії стосуються персонажів, натхненних людьми з його рідного міста та складних періодів у їхньому житті, оскільки вони зазнають розчарувань, невдач на роботі та вдома.^[15]

Балабан помер 23 квітня 2010 року у віці 49 років. За тиждень до смерті він був на місячному фестивалі авторів, який проходив як у його рідному місті Остраві, так і в Брно.^[16] Після смерті Балабан залишив двох дітей. Останні три роки свого життя він працював над новою книгою, яка стосувалася смерті його батька, та вийшла у світ вже після його смерті.

Опубліковані твори

• Středověk(Середньовіччя), розповіді (1995)
• Boží lano, розповіді (1998)
• Prázdniny (Канікули), розповіді (1998)
• Černý beran(Чорний баран), роман (2000)
• Srdce draka (2001)
• Kudy šel anděl (Куди йшов ангел), роман (2003)
• Možná že odcházíme (Можливо, ми відходимо), розповіді (2004)
• Jsme tady (Ми тут)(2006)

Нагороди

• "Možná že odcházíme" - " Magnesia Litera 2005" для прози - а також номінація на "Державну премію з літератури".

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #139541977 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. Encyklopedie dějin města Ostrava — 2018.
   d:Track:Q105721987
4. Respekt — Respekt Media, 1989. — ISSN 0862-6545; 1801-1446
   d:Track:Q1471442d:Track:Q123301390
5. Nešpor Z., Vojtíšek Z., Klementová T. et al. Malý slovník českých nekatolických náboženských osobností 20. a 21. století — Kalich, 2019. — С. 25. — 466 с.
   d:Track:Q10857733d:Track:Q12027721d:Track:Q106983313d:Track:Q65240913d:Track:Q65240517d:Track:Q10857639
6. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
   d:Track:Q12342237d:Track:Q125023568
7. (unspecified title) — 2011. — С. 42.
   d:Track:Q131357668
8. (unspecified title) — 2011. — С. 237.
   d:Track:Q131357668
9. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
10. Český bratr, Evangelický časopis Český bratr — Česko: 2018. — вип. 3. — С. 39. — ISSN 1211-6793
    d:Track:Q213d:Track:Q11292798
11. (unspecified title) — 2011. — С. 155.
    d:Track:Q131357668
12. (unspecified title) — 2011. — С. 163.
    d:Track:Q131357668
13. https://www.ostravan.cz/15392/tricet-skotskych-spisovatelu-v-ostravskem-atlantiku-uvita-lukas-balaban/ — 2014.
14. Zemřel spisovatel Jan Balabán, svědek znavených hrdinů | Aktuálně.cz. Aktuálně.cz - Víte, co se právě děje (чес.). 23 квітня 2010. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
15. Jan Balaban, un écrivain entre la vérité et le désespoir. Radio Prague International (фр.). 5 лютого 2005. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
16. Zemřel spisovatel Jan Balabán - Novinky.cz. www.novinky.cz. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.

Джерела

• Web o Janu Balabánovi [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.] (чес.)
• Nekrolog s obsáhlým rozborem Balabánova literárního díla na idnes.cz [Архівовано 9 липня 2017 у Wayback Machine.] (чес.)
• Dokument Petry Všelichové o Janu Balabánovi na webu České televize [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.] (чес.)